Методична робота вихователя

Дошкільний підрозділ

Освітній процес у дошкільному підрозділі  Пільнянського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – дошкільного навчального закладу) Вовчанської районної ради Харківської області здійснювався у 2015/2016 навчальному році відповідно до вимог  нормативно-правових документів: Законів України «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів із питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», «Про охорону дитинства», Положення про дошкільний навчальний заклад (зі змінами),  Базового компонента дошкільної освіти, інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки України від 07.05.2007 № 1/9-263 «Про організацію обліку дітей дошкільного віку», від  04.10.2007 № 1/9-583 «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади», від 27.09.2010 № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку», від 17.12.2008 № 1/9-811 «Про здійснення соціально-педагогічного патронату», від 03.07.2009 № 1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»,  від 16.08.2010 №1/9-563  «Методичні рекомендації «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу», від 25.05.2011 №1/9-389 «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу»,  від 21.07.2011 № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах», від 19.08.2011 № 1/9-634 «Інструктивно-методичні рекомендації «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку»,  листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 26.07.2010  №1.4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», Статуту закладу за художньо-естетичним пріоритетним напрямом.

         У 2015/2016 навчальному році організація навчально-виховного процесу в дошкільному підрозділі Пільнянського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – дошкільного навчального закладу) здійснювалась за програмою «Дитина», затвердженою листом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2010 №1/11-11177, «Впевнений старт», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.05.2012 №604, парціальною програмою художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості», автори Р.М. Борщ, Д.В. Самойлик, схваленою для використання комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти.

Під час освітнього процесу для дітей була організована навчально-виховна зайнятість різних форм. В залежності від змісту проводилися заняття таких типів: предметні, інтегровані, комплексні; відповідно до дидактичних цілей: на формування нових знань (предметні, навчально-ігрові, навчально-пізнавальні); на закріплення засвоєних знань (інтегровані, комплексні, сюжетно-ігрові), контрольно-оціночні (інтегровані, комплексні, заняття-змагання, вікторини, конкурси, турніри); за способом організації: групові, підгрупові, індивідуальні.

         Планування навчально-виховного процесу здійснювалося на основі блочно-тематичного принципу за моделлю, яка побудована за режимними моментами з урахуванням освітніх ліній.

Під час проведення навчально-виховного процесу рівномірно розподілялися види активності за основними  лініями розвитку протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Крім спеціально організованої навчально-виховної зайнятості (ігри, спостереження, екскурсії, свята,  розваги, індивідуальна робота, самостійна діяльність, гуртки), активно проводилася самостійна діяльність дітей: продуктивна праця, художня діяльність, гра, спілкування та інші. Спеціально організовувалася розвивально-виховна зайнятість , яка урізноманітнювалася проведенням підгрупових, групових, індивідуальних, парних міні-занять (7-15 хвилин).  Навчальна діяльність проводилась переважно у першу половину дня у формі занять. За планом вихователя здійснювалася індивідуальна робота з дітьми.

В освітньому процесі використовувалися такі види занять з дітьми: інтегровані (мовленнєвий розвиток + пізнавальний розвиток + художньо-естетичний + різні форми активності), комбіновані (пізнавально-логічний розвиток, художньо-естетичний розвиток), комплексні (фізичний розвиток, художньо-естетичний розвиток, креативний розвиток), домінантні (за будь-яким напрямом). Розподіл занять на тиждень складається за освітніми лініями розвитку.

Розваги з фізичної та музично-театралізованої діяльності проводилися 1 раз на місяць переважно у другій половині дня. Тривалість розваг  відповідно до віку дітей складає: молодший – 20-35 хвилин, старший – 35-40 хвилин.

Дні здоров’я проводилися 1 раз на місяць. У день здоров’я вся освітня робота пов’язана з темою здоров’я та здорового способу життя.

З метою розвитку творчих здібностей  дошкільників, реалізації варіативної складової Базового компонента: було організовано роботу гуртка «У світі див та фантазій». Його діяльність здійснюється за парціальною програмою художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років «Кольорові долоньки», авт. І.О.Ликова, схваленою комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

          Адміністрацією школи було складено режим роботи, розклад занять, створені умови для роботи. Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад навчальний рік розпочинається 1 вересня, закінчується 31 травня, оздоровчий період триває з 1 червня по 31 серпня.

У дошкільному підрозділі Пільнянського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – дошкільного навчального закладу) Вовчанської районної ради Харківської області встановлено 5-денний навчальний тиждень.

Режим роботи дошкільного підрозділу Пільнянського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – дошкільного навчального закладу) Вовчанської районної ради Харківської області

4-годинний ( з 8.00 до 12.00)

У закладі  діє 1 різновікова дошкільна група (від 3-х до 6(7) років).

Тривалість фронтальних занять за віковими категоріями становить :

- четвертого року життя : групових – 15-20 хв., індивідуальних 5-10 хв.,

- п’ятого року  життя : спільних занять -20 хв., підсумкові -25 хв.,

- шостого року життя – 20-25 хв., комплексних – 35хв.

Заняття проводяться по підгрупах: 

1 підгрупа – 4-5 рік життя;

2 підгрупа – 6-7 рік життя.

Тривалість перерв між заняттями складає 10 хвилин.

         Робочий план складений відповідно до програм «Дитина», «Методичні рекомендації», затвердженої листом  Міністерства освіти і науки України від 08.12.2010 №1/11-11177, та «Впевнений старт», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.05.2012 №604

Відповідно до штатного розпису передбачено посади вихователя – 0,67 ставки, музичний керівник - 0,25, інструктор з фізичної культури -0,125, керівник гуртка -0,125, 0,5-помічник  вихователя.

Педагогічними працівниками було вивчено нормативно правову базу, опрацьовано програму, сплановано роботу згідно робочого та річного планів НВК. Підвищенню професійної компетентності педагогів та результативності навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку сприяє відвідування семінарів, методичних об'єднань, що відбувалися у дошкільних навчальних закладів району.

На виконання наказу по НВК від  27.08.2014 року « Про організацію роботи дошкільного підрозділу» заступником директора  Авраховою А.А. було проведено аналіз охоплення дітей дошкільного віку дошкільною освітою на закріпленій території  обслуговування та складено списки дітей, які проживають на території Пільнянської С\Р. Таким чином всі дітки від 3 до 6 років охоплені дошкільною освітою.

    З  метою  реалізації програми «Дитина», «Методичні рекомендації», затвердженою листом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2010 №1/11-11177 , за робочим навчальним планом передбачено види занять: фізичного, художньо-естетичного, мовленнєвого розвитку,  ознайомлення з природним довкіллям, ознайомлення з соціумом.

Підвищенню професійної компетентності педагогів та результативності навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку сприяє  участь педагогів дошкільного закладу в методичній роботі району а також відвідування  методичних об'єднань, що відбувалися у дошкільних навчальних закладів району.

 Основний акцент зроблено на  інтеграцію – видів : діяльності (ігровій, конструктивній, руховій, творчій, пізнавальній), завдяки чому  заняття проходять набагато ефективніше.

В дошкільному підрозділі в 2015-2016 н. р .виховувалось 15 дітей.

14 з них мають здоровий фізичний  розвиток (Андрійченко А , Бойко В, Калюжний Н, Кисельова В, Кисельова В, Комих Г, Кузьменко А, Номеровський Д, Саранча М, Стороженко К,  Пава С, Пава Д, Широкорад К, Широкорад Я ), 1 дитина (Гапоненко Р ) має підготовчу групу здоров*я.

У 2015-2016 навчальному році дитячий садочок працював над реалізацією завдань:

1.Впроваджувати інноваційні технології навчання та виховання дітей;

2.Розвитвати економічне виховання дітей;

3.Формування основ здорового способу життя ;

4.Розвиток комунікативно- -мовленнєвого розвитку дітей;

5.Виховувати любов до Батьківщини,патріотичне виховання;

6.Проводити роботу з батьками щодо підготовки дітей дошкільного віку до навчання в початковій школі.

 На тему :  «Використання активних форм, методів навчання та виховання як засіб збереження психічного і фізичного здоров’я дітей в умовах навчально-виховного процесу та підготовка дітей до школи  »

Головне завдання початкової школи - забезпечити розвиток особистості дитини на більш високому рівні.

Джерелом повноцінного розвитку дитини дошкільника виступають два види діяльності. Перший – будь-яка дитина розвивається по мірі освоєння минулого досвіду людства за рахунок залучення до сучасної культури. В основі цього процесу лежить навчальна діяльність, яка спрямована на оволодіння дитиною знаннями та вміннями, необхідними для життя в суспільстві. Другий – будь-яка дитина в процесі розвитку самостійно реалізує свої можливості, завдяки творчій діяльності, яка сприяє прояву в дитини самореалізації, втілення її власних ідей, які спрямовані на створення нового.

При використанні активних методів навчання необхідно, щоб діти вміли аналізувати, міркувати, планувати, комбінувати, створювати нове.
Таким чином було  зроблено висновок, що одним з важливих завдань навчальної діяльності є систематичне і цілеспрямоване орієнтування на активно-мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності дітей. Всі зазначені активні методи і форми навчання в цій чи іншій мірі використовуються в практиці початкового навчання, а їх ефективність залежить від умов і способів використання.

Наприклад:

Інтерактивне навчання (див. додаток 1) – це певний різновид активного навчання, який, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки таким технологіям відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх дітей. Це співнавчання, взаємонавчання, коли дитина і вихователь є рівноправними, рівнозначними суб’єктами заняття.

Для того, щоб визначити як саме впливають інтерактивні технології на навчання молодших дошкільників я провела порівняння рівнів навчальних досягнень дошкільнят Пільнянського НВК. У групі 15 дітей. Результат дослідження (див. додаток 1), (таблиця 1 «Рівні навченості дошкільників), (діаграмма 1 «Рівні навченості дошкільників») показав, що діти мають кращі знання з тих предметів, на яких більше використовуються інтерактивні методи навчання.

Таблиця 1. Рівні навченості дошкільників

Рівні навченості	Розвиток мовлення	Логіко-математичний розвиток	Ознайомлення з соціумом, з природним довкіллям	Художньо- естетичний розвиток
Високий	10	10	10	10
Достатній	9	8	9	8
Середній	8	7	8	8
Низький	3	3	3	4

Діаграма 1. Рівні навченості дошкільників                                          Додаток 1

       Протягом всього року дітям дуже подобалося грати в дидактичну гру «Чарівна скриня», вона відкриється лише тоді, коли діти відгадають загадку; а з неї вилітають гелеві кульки (подарунок від казкового героя, за виконане завдання); вона відкривається, а на її кришці - люстерко, дітям пропонується подивитися в нього і описати зображення.
Часто-густо при розповіді, як заохочення дітей, використовувався  телевізор. Для виконання цього завдання ми з картону вирізали форму телевізора, відповідно розмальовували його, зазначали місце клавіш, екрану.
Для інсценування підходив будь-який серіал чи програма, наприклад, "Погода" чи дитяча казка.
Як варіант я пропоную дитині сюжетні картинки (погода, явища живої природи), предметні картинки з назвами овочів, фруктів, меблів, птахів і таке інше, оточуючого середовища. Дитина вибирає, яка їй картинка до вподоби, виставляє певний слайд. Я повідомляю проте, що телевізор зламався - зображення є, а слова чути нечітко, прошу дитину за слайдами розповісти про те, що на них зображено, які події відбуваються.
Важливо пам'ятати, що не варто перевантажувати заняття різними методами роботи, оскільки це призводить до швидкої втоми. Використання творчих методів та прийомів повинно мати міру, чітку організацію, ретельну підготовку вихователя.
   Життя кожної дитини безпосередньо пов'язане з економікою. В ранньому віці вона має потреби в їжі, одязі, житлі, іграшках, книжках. З віком потреби ці стають дедалі різноманітніші , і ми все частіше чуємо від малят слово "хочу". Але чи в змозі дорослі задовольнити всі потреби дитини?

Звичайно, ні. Це часто викликає протест і обурення малюків, бо вони ще не можуть зрозуміти, що життя підпорядковане різним економічним законам.

Один із них проголошує: потреби людини безмежні, а можливості для їх задоволення обмеженні. Ознайомлюючи дітей з основами економіки, я допомагаю їм збагнути багато життєвих істин: чому дорослі мають працювати, чому діти повинні допомагати батькам (прибирати, готувати їжу і т.д.), чому треба бути ощадливими і що означає це слово.

Чим старшими стають наші діти, тим активніше вони можуть брати участь в організації домашнього господарства (розподілі сімейного бюджету, складанні меню).

    Уже старшим дошкільнятам доступні такі економічні категорії, як потреби, ресурси, праця, гроші, якщо їх зміст розкривається перед ними в цікавій ігровій, казковій формі.

Наведу приклади кількох розробок тем з економічної освіти дошкільнят,

їх можна використовувати також і в початковій школі. Головними персонажами в цих розробках є лісові мешканці, тобто казкові герої.

Тема 1. "Бесіда за мотивами казки "Троє поросят".

Мета: дати уявлення про первинні економічні потреби, зокрема в житлі. Дати уявлення про ресурси і проблему вибору (вибір житла). Вчити висловлювати свої думки і аналізувати ситуацію.

Поросята, кожен собі, вирішили побудувати будинки. Але перед ними стала проблема вибору/ з чого? Ніф-Ніф вирішив будувати з листя, його в лісі багато. Нуф-нуф - з хмизу, його в лісі також вистачає і будувати легко і швидко. А Наф-Наф вирішив збудувати кам'яний будинок. Він міцний, в ньому не страшні ні дощ, ні вітер, і від хижого звіра можна заховатися, а це дуже важливо.

Щоб збудувати дім, потрібні ресурси. Необхідно пояснити дітям, що ресурси - все те, що нам потрібне для будівництва будинку, а також, щоб вести господарство. Ресурси поділяються на природні (ті, що дає природа), матеріальні - інструменти для будівництва і людські - "майстрова рука уміла", тобто праця.

Закріпити знання про природні ресурси, про працю на городі (поділ праці) можливо на слідую чому занятті: "Збір урожаю овочів".

На цьому занятті діти знову стикаються з економічним поняттям ресурси (природні, матеріальні, трудові).

Готуючись до заняття, звертаю увагу на такі моменти:

- економічна наука поділяє всі життєві блага на дві групи: даровані блага і економічні. Даровані блага - це все те, що людина бере від природи в готовому вигляді (вода, повітря, гриби, ягоди, риба в річці тощо). Але свої потреби людина, здебільшого, задовольняє за рахунок не дарованих, а економічних благ.

- економічні блага - це те, що людина виробляє для задоволення своїх потреб. Розподіливши обов'язки, залежно від того, в кого краще виходить та чи інша робота, на городі виростили хороший урожай овочів, тобто, переклавши мовою економіки, ми повинні сказати, що спеціалізація сприяла підвищенню продуктивності праці.

Для вдосконалення засобів виробництва та їх використання люди поклали в основу своєї господарської діяльності два важливі моменти: спеціалізацію і торгівлю.

Розкрити суть торгівлі, дати уявлення про такі економічні категорії як: товар, гроші, реклама, необхідність обміну (товар - гроші - товар) можливо на новому етапі ознайомлення дітей з економікою. Це такі заняття: "Як поросята збиралися відкрити свій бізнес", "Лісова крамниця". Завдяки працелюбності, правильному розподілу праці, щедрій землі та сприятливій погоді лісові мешканці зібрали багатий урожай щедрого лісу. Побачили і ;:, що їжі вистачить на всю зиму та ще багато залишиться, вирішили вони організувати свій бізнес, відкрити торгівлю. Тут необхідно пояснити дітям такі економічні категорії, як товар, ціна, гроші, реклама, бізнес.

Товар - це продукт праці, призначений для обміну шляхом купівлі продажу. Кожен товар має свою споживчу вартість і вартість (ціну). Чим більша собівартість, тим вища ціна товару. Щоб успішно йшла торгівля, необхідна реклама - це засіб, за допомогою якого привертають увагу покупців до товару. Діти часто зустрічаються з рекламою, адже вона сьогодні всюди.

Розкрити роль праці в житті кожної людини, підвести дошкільників до розуміння її важливості й необхідності.

Також дітям даю уявлення про якість товару і брак, розширюю знання про різновид бізнесу, допомагають мені такі заняття: "Як хліб на стіл прийшов", "Наші потреби та розвиток бізнесу". Щоб жити - потрібно працювати. Люди працюють, організовують різноманітний бізнес, виготовляють якісний товар, який користується попитом. А надійними помічниками людини є різноманітні машини. Це і побутова техніка, різноманітні обладнання на заводах і фабриках, а також різні види транспорту. Поглиблюю і розширюю знання дітей про різні види транспорту та його призначення, підкреслюю залежність людей різних професій від роботи транспорту, виховую культуру поведінки у громадських місцях, бережне ставлення до майна та повагу до праці транспортників можливо на такому занятті: "Машини-наші помічники":

Суть людської праці полягає не тільки у виготовленні товарів, створенні матеріальних ресурсів, а і в наданні різноманітних послуг, за які люди повинні платити.

Заняття на тему "Транспорт", "Як лист до мене прийшов", допомагають розширити знання дітей про пасажирський транспорт, про пошту, як установу зв'язку, про її призначення, дадуть уявлення, що марка - це плата за поштові послуги, як і квиток у транспорті є платою за проїзд.

Щоб провести ці заняття, потрібно бути обізнаному з багатьма економічними категоріями: ресурси, потреби, спеціалізація, торгівля і т.д.

   Особливу увагу приділяю формуванню культури здоров’я дитини в дошкільному закладі, формуванню культури здоров’я в сім’ї. Спільними зусиллями вихователя і батьків виховати компетентних дітей, які вміють змалку піклуватися про своє здоров’я, свідомо ставитися до життя, як найвищого дарунку природи, усвідомлювати пріоритет здоров’я як найвищу людську цінність, а здоровий спосіб життя – як чинник збереження і зміцнення здоров’я.

       Компетентну дитину формує компетентний педагог

   У дошкільному віці діти володіють досить малим життєвим досвідом, їх сприймання емоційне, тому тематикою запропонованих вихователем занять, передбачено систематичне повідомлення основних знань:

- про будову тіла людини;

- прищеплення гігієнічних навичок;

- ознайомлення з профілактикою захворювань;

- пропаганду здорового способу життя;

- організацію заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я дітей.

  Забезпечую здоровий режим життя дітей, активний відпочинок, застосовую ігро та казко терапію, психогімнастичні вправи, гігієнічні процедури, різні види масажу та дихальну гімнастику. На спеціально організованих заняттях та впродовж дня діти отримують елементарні знання про будову тіла людини, його частини та органи, про профілактику та усунення шкідливих звичок, знайомляться з доступними методами самолікування та вживання чаїв, лікарськими рослинами, елементами самомасажу.

      Методика роботи  будується в напрямку компетентно – орієнтованої взаємодії, акцентується увага на самостійному експериментуванні дітей та пошуковій діяльності, які є поштовхом до творчого виконання завдань.

    Діти з цікавістю та задоволенням шукають відповіді на поставлені питання в пошуково - дослідницькій діяльності.(Як ми розпізнаємо пахощі? Який на смак? Як надати першу допомогу? Чому воду називають цілющою?)

   Зміст роботи з формування здорового способу життя і на заняттях, і у повсякденному житті містить пізнавальний матеріал із практичними завданнями, тренінги, оздоровчі хвилинки – вправи для очей, дихання тощо.

    Формування у дитини свідомого ставлення до свого здоров’я сприяє єдності вимог здорового способу життя в родині та дитячому садку. Здорова дитина – мрія всіх батьків. Однак не всі розуміють, як цього досягти.

     Формуючи культуру здоров’я дітей у сім’ї, я особливу увагу приділяю теоретичній підготовці батьків, організації здорових умов життя дитини в родині, її фізичному вдосконаленню, формуванню загальнолюдських та національних цінностей:

-         розроблений порадник для батьків;

-         надається теоретична допомога ;

-         організована система практичної допомоги (щоденні консультації, діалоги, практичні заняття на яких батьки розв’язують педагогічні задачі, проблемні завдання, що стосуються здоров’я дитини)

-         організовуються виставки малюнків  «Моя родина», «Добре жити на землі», виставка – продаж кулінарних виробів і рецептів;

-         організовуються спільні свята та розваги;

-         розроблені пам’ятки для батьків.

    Я вважаю, що проблема формування основ здорового способу життя дітей дошкільного віку – не компанія одного дня, тому вона покликана сформувати профілактичне мислення про здоровий спосіб життя дітей і дорослих; піднести авторитет родини – основної ланки, яка формує здоров’я кожної особистості; відродити цінні моральні орієнтири української валеології.

Кожен день з дітьми проводжу дидактичні ігри на прогулянці, та й у дитячому садку, які спрямовані на вирішення найрізноманітніших проблем розвитку дитини в дитячому саду. Найпоширенішими напрямками розвитку є наступні:

• Розвиток уваги і спостережливості;
• Розвиток комунікативних навичок дітей;
• Розвиток здатності швидко виконувати завдання;
• Розвиток здатності розрізняти предмети живої і неживої природи;
• Розвиток навичок рахунку і говоріння;
• Розвиток швидкості реакції;
• Фізичний розвиток дітей в цілому.

Серед конкретних ігор, якими діти граються на прогулянці, може бути такі.

Ігри на уважність, загальний рівень розвитку і вміння рахувати.

На ігровому майданчику, де  засаджені різні види дерев,  діти добре грають у гру називається вона «Раз, два, три — до дерева біжи!». Суть цієї гри полягає в тому, що я говорю дітям цю ключову фразу, тільки замість слова «дерево» вживаю назву того з видів дерев, які присутні на ігровому майданчику. Діти повинні добігти до даного виду дерева.

Ця гра розвиває уважність, здатність швидко сприймати інформацію на слух і своєчасно на неї реагувати. Також вона вчить дітей розпізнавати різні види дерев за їх зовнішніми ознаками.
Ще одна гра на уважність і, на цей раз, розвиток дрібної моторики рук дитини, яку діти обожнюють  «Якої  цифри не стало ». Я пропоную дитині написати на піску за допомогою палички якийсь ряд цифр на розсуд малюка. Потім дитина закриває очі, а я стираю одну з цифр. Завдання дитини згадати, яку ж саме цифру він написав в цьому місці.
Для розвитку допитливості, а також для загального фізичного розвитку, я  пропоную дітям пограти в розвідників. Метою гри, наприклад, може бути поставлена ​​перед дітьми завдання, в ході виконання якої вони повинні з’ясувати, скільки ж дерев певного виду зростає на ігровому майданчику. Або ж, скільки каштанів впало на землю в протилежному кінці саду.
                                              Інтерактивне заняття

         Тема. Пригоди друзів-дослідників. «Наше відкриття».

Мета: розширювати та поглиблювати уявлення дітей про цікаве та незвичайне в природі; удосконалювати на­вички правильного, свідомого і виразного читання та навички літературного аналізу твору; розвивати спостережливість, увагу, фантазію дітей, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: матеріали для роботи в групах, таблички для вправи «Займи позицію», іграшковий мікрофон, живі тва­рини (черепаха і хом'ячок).

Хід заняття

І.    Мотивація навчальної діяльності

1. Бесіда.

—  Яким, на вашу думку, є життя: одноманітним чи різноманітним?

— Хто є основним творцем цього різноманіття? (Людина.)

—  Що можна зробити, щоб ваше життя було різноманітним і постійно збагачувалося новими знаннями?

2. Вправа «Мозковий штурм».

—  Зробімо всесвіт красивішим! Як ви розумієте цей вислів? Висновок:

—  Бути різним — це добре чи погано?

—  Чому спілкування з природою надає людині сили, наснаги, розвиває в ній почуття прекрасного і радість від дослідження чогось нового?

—  Є пропозиція поговорити про це на сьогоднішньому занятті! Згодні?

Тоді слухайте тему заняття.

(Вихователь записує на дошці тему уроку:  «Наше від­криття».)

—  Які асоціації викликає у вас назва твору, над яким ми будемо працювати сьогодні на занятті?

—  Як ви гадаєте, про що піде мова в оповіданні (з огляду на ту бесіду, з якої починався наше заняття?)

Запис на дошці:

Розповідь про відносини між друзями.

Подорож до лісу.

Збір горішків.

Спостереження за мурашником і його мешканцями.

Як дощ застав дітей у лісі.

(Діти шляхом логічних розмірковувань визначають тему оповідан­ня — спостереження за мурашником і його мешканцями (тільки як­що довгий час спостерігати за об'єктом, можна побачити щось цікаве і нове).)

—  Отже, сьогодні на занятті ми прочитаємо і проаналізуємо оповідання «Наше відкриття», в якому розповідається про юних дослідників, які, спостерігаючи за мурашником і його мешканцями, роблять для себе несподіване відкриття.

— А тепер з'ясуємо, які завдання ставить перед вами сьогоднішне заняття. Чого він навчить кожного з вас? .

(Вихователь по черзі читає записи на дошці.) Це заняття мене навчить:

•  Складати правила поведінки в лісі.

•  Доносити зміст прочитаного шляхом виразного читання тексту.

•  Прогнозувати розвиток подій у творі.

•  Проводити власне дослідження.

•   Стежити за безпекою свого життя.

•  Правильно ставитися до своїх маленьких відкриттів.

•  Працювати в групах.

•  Перевіряти рівень осмисленого читання на занятті.

III. вивчення нового матеріалу

1. «Довідкова служба».

«Довідкова служба»  робить повідомлення про санітарів лісу — мурашок.

2.  Повторення правил поведінки у разі зустрічі з лісовими мешканцями.

3. Знайомство зі змістом оповідання (комбінований спосіб: вихователь → дошкільник → група).

4.  Вправа «Ланцюжок запитань».

— Про кого розповідається в оповіданні?

—  Куди вирушили діти?

—  Що зацікавило друзів?

—  Що почули хлопці?

—  Поясніть, як ви це розумієте: хмар на небі не було, а почався дощик.

—  Чи похвалила вожата Максима і Олега?

—  Як дослідження хлопців вплинуло на їх здоров'я?

5.  Поділ тексту на частини.

Частина І — Незвичайна знахідка.

Частина II — Мурашина мова.

Частина III — Болюче «дослідження».

Частина IV — Мурашиний дощ.

Частина V — «Результати» відкриттів.

6. Робота в групах.

Перша група.

Завдання: Опрацювати І частину оповідання, скласти «ланцю­жок запитань» за змістом частини.

Друга група.

Завдання: Опрацювати II частину оповідання, скласти усну розповідь на тему «Про що говорить мурашник»

Третя група.

Завдання: Опрацювати III частину оповідання, розробити пра­вила поведінки біля лісових мурашників.

Четверта група.

Завдання: Опрацювати IV частину оповідання. Уявіть себе мураш­кою і поясніть, чому мурашки падають з дерев, ніби краплини із хмарки.

П'ята група.

Завдання: Опрацювати V частину оповідання, скласти поради щодо того, як надати першу медичну допомогу при укусах комах.

Після закінчення роботи представники груп звітують, як група опрацювала текст і виконала завдання. Інші групи оцінюють їхню роботу, доповнюють відповіді, вносять уточнення.

7.  Вправа «Займи позицію».

На протилежних стінах класу вивішуються таблички з написами: «Я підтримую хлопців у тому, що вони зробили власне наукове відкриття», «Я проти того, щоб заради відкриття ризикувати своїм здоров'ям».

Діти обирають певну позицію, обговорюють її, добирають аргу­менти, що підтверджують їх вибір.

8.  Побудова «асоціативного куща».

 

                                           Мурахи

IV. Підсумок заняття

1. Вправа «Мікрофон».

— Про що ви дізналися з оповідання «Наше відкриття»?

2. Робота в парах. Виконання тестових завдань.

1.  Що хотіли зробити герої оповідання?

а) Шпаківню;

б)  човен;                                                                           

в) відкриття.

2. Куди вирушили Олег з Максимом?

а) У ліс;

б) на луки;

в) на річку.

3. На що натрапили хлопці у лісі?

а) На старе дерево;

б) на великий мурашник;

в) на пташине гніздо.

4.  З чим порівнюється в оповіданні приглушений гомін, що стояв над мурашником?

а) Із звуками на центральній вулиці міста;

б) із звуками на перерві у школі;

в) із звуками в їдальні.

5. На яку оцінку знав рідну мову Олег?

а) На «5»;

б) на «4»;

в) на «3».

6. У мурашок щелепи...

а)  ...як в африканських крокодилів;

б)  ...як в акули;

в)  ...як у динозавра.

7.   «Дощові краплини лічити здумав...» А що насправді хотів по­рахувати Максим?

а) Хвоїнки;

б) мурашок;

в) листочки.

8. Яке з цих речень взято з тексту оповідання?

а)  Напевно, змагання у них якісь проходять...

б) Зовсім страшно стало хлопцям...

в) Вони здають нормативи з бігу...

9.  Чому вожата не зрозуміла хлопців?

а) Бо вони принесли багато горіхів;

б) бо вони дуже втомилися;

в) бо вони спізнилися на вечерю.

10.  Чому хлопці довго не могли заснути?

а) Бо вони зробили відкриття;

б) бо в них свербіла шкіра;

в) бо в них чесалися носи.

3. Технологія «Вирішення проблем».

—  Чи можемо ми прямо зараз, на занятті, зробити своє власне ' відкриття?

—  Що для цього потрібно? Каміла і Артем принесли сьогодні на заняття своїх питомців — черепаху і хом'ячка.

Як ми зможемо провести «наукове» дослідження?

—  Я пропоную поспостерігати за цими тваринами в різних ситуа­ціях:

1)  Як будуть поводитися черепаха і хом'ячок, якщо їх помістити

в одну клітку?

2)  Що люблять їсти ці тварини? У клітку, де перебувають тварини, покладемо сухарик, листок з капусти, зернятка, шматочок м'яса, цукерку.

(Після недовгого спостереження діти розповідають, що вони по­бачили, помітили, але всі приходять до такого висновку: щоб вести спостереження, потрібно мати багато часу і велике терпіння; учні пропонують поспостерігати за тваринами протягом дня і зробити свої маленькі відкриття.)

4. Заключна бесіда.

Вона будується на основі аналізу тих завдань, які були поставлені перед дітьми на початку заняття.         

Також  пропоную гру під назвою «Раз, два, три — а ну-ка принеси!». Суть цієї гри полягає в наступному. Я говорю дану ключову фразу, але при цьому уточнюю, що саме повинна принести дитина. Це можуть бути три кленових листочка або чотири маленьких камінчика, або два маленьких камінчика і один великий, або дві довгих гілочки і одна коротка.

Ця гра спрямована на вміння дитини розрізняти предмети живої і неживої природи, їх кількість і якість. А також швидко реагувати і виконувати поставлене завдання, вміння орієнтуватися в швидкозмінних умовах і ситуаціях.
Будь-які дидактичні ігри на прогулянці в дитячому садку  супроводжуються не тільки правильною постановкою завдань, а й правильним мотивуванням дітей до їх виконання. На одному азарті і інтересі довго не протягнеш, діти стануть розбрідатися хто куди, втрачають інтерес до подій. Тому ігри повинні бути не тільки цікавими і динамічними, але також і правильно мотивованими.
Для цього можна вручати переможцям командам заохочувальні призи. Або ж ввести певну систему карток для команди-переможниці. Чим більше разів дитина або його команда перемогла, тим більше у нього карток. А вже ці самі картки можна обмінювати на всілякі бонуси. Це можуть бути і заохочення солодким десертом і різні інші види способи мотивації.

Найважливіше у житті кожної людини – її Батьківщина. Виховувати громадську свідомість, патріотичні почуття потрібно змалку. Щоб дитина відчула себе причетною до великої України, необхідно краще познайомити її з традиціями та народними цінностями.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський зазначав: «Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, у що вкладає частку своєї душі. Захоплення красою землі, де жили діди і прадіди, де нам судилось прожити життя, повторити себе в дітях, постаріти і піти в землю, яка народила нас, - це найважливіше емоційне джерело любові до Батьківщини».

Патріотичні почуття в дитини з раннього віку, формуються поступово, під впливом батьків, вихователів, навколишнього природного середовища.

Працюючи вихователем в Пільнянському НВК (дитячому садку), намагаюсь використати всі можливості виховного простору нашого закладу для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця.

Свою роботу спрямовую на виховання любові до мами і тата, бабусі і дідуся, до родини. Навчаю дітей поважати старших, шанувати стареньких, бути дружніми з однолітками. З дітьми розглядаю ляльку-українку, її вбрання, відмічаю яка вона гарна, граємось з нею. Дівчатка залюбки одягають віночки, спідниці, сорочки-вишиванки та грають в народні, творчі ігри народознавчої тематики.

Втілюючи доброту в серця дітей, виховання любові до рідної землі, до свого краю, починаю  ще в ранньому віці. В цьому мені допомагає творчість Василя Сухомлинського, ознайомлюю дітей з його творами у відповідності до вікових можливостей сприймання, аналізу, сформованості морально – етичних якостей кожної вікової категорії, навчаю їх помічати красу в довкіллі, дивуватись розмаїттю його кольорів та форм, любові до батьків, родичів, рідної землі. Варто виокремити наступні оповідання: «Колискова», «Тихо, тихо, бабуся відпочиває», «Материнське щастя», «Святковий обід».

При ознайомленні з природою звертаю увагу на її красу, розмаїття, багатство. Діти отримують уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна відразу визначити Україну («Без верби і калини нема України»), які квіти квітнуть на українських полях і лугах (кульбабка, волошка, мак, ромашка, чорнобривці, деревій, барвінок).

Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають повне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Значну роль у вихованні у дітей любові до своєї Батьківщини, свого народу відіграють народні традиції – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління.

З вихованцями 5-6 року життя навчаю назви міст та сіл, в яких вони мешкають, знають головне місто країни – Київ. Діти знають, що наша країна велика, гарна: в ній є ліси, поля, гори, ріки та моря. Розповідаю,  що вирощують на полях, в садах, на фермах та що з усього цього виготовляють. 

Також з метою  виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку, використовую багато бесід з дітьми, перегляд слайдів, фотографій про визначні пам’ятки  села, де ми живемо та  ознайомлюю з видатними людьми нашої країни: Т.Г. Шевченко,  Л. Українкою,  Б. Хмельницьким,  І. Франко.

Для того щоб повернути духовні скарби наших прадідів, ми, батьки і педагоги, повинні допомагати дитині змалечку пізнавати звичаї та обряди свого народу, збагачувати мову скарбами усної народної творчості, знати державну символіку, любити гарну і милозвучну рідну мову.

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце в родинному вихованні має процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. На батьківських зборах батькам розповідала, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

         Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

         Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

        Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

       Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

       Батькам розповідала, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність  до навчання.

      Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.

       З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки заповнювали анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації. 

Оцінити підготовленість своєї дитини до школи батькам допомогав такий тест.

 Чи готова дитина до школи ?

·        Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

·        Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

·        Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості, впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?

·        Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

·        Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

·        Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

·        Чи вміє вона змінювати іменники за числами?

·        Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

·        Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і в зворотному порядку?

·        Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

·        Чи правильно, що Ваша дитина має «тверду руку» (розвинуту дрібну моторику)?

·        Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

·        Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

·        Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

·        Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

·        Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі помідори, моркву, цибулю)?

·        Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

·        Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

   Кожна позитивна відповідь оцінювалася  одним балом. Результати тестування залежали від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.  Отже, якщо балів:

   15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати;

   10 – 14 – Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

   9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати могли батьків розчарувати. Але всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані батьками для розвитку дитини, вона легко і весело може  виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – усіма, хто має час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, звертали увагу на слабкі місця розвитку дитини.

 "Патриотичне виховання дошкільників."

        В даний час в період нестабільності в суспільстві, виникла необхідність повернутися до кращих традицій нашого народу, до його вікового коріння, до таких вічних понять як рід, родина, батьківщина. У зв'язку з цим починаючи з дошкільного віку необхідно формувати у дітей високі моральні та морально-психологічні якості, серед яких важливе значення має патріотизм. Поняття патріотизм - це почуття любові до Батьківщини. Поняття «Батьківщина» включає в себе всі умови життя: територію, клімат, природу, організацію суспільного життя, особливості мови і побуту. Бути патріотом - це значить відчувати себе невід'ємною частиною Вітчизни. Це складне почуття виникає ще в дитинстві, коли закладаються основи ціннісного ставлення до навколишнього світу. Він безпосередньо пов'язаний з духовністю людини, її глибиною. Тому, не будучи патріотом сам, вихователь не зможе і в дитині пробудити почуття любові до Батьківщини. Саме пробудити, а не нав'язати, так як в основі патріотизму лежить духовне самовизначення.

    Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави та інші. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей «дорослі» показники проявів любові до Вітчизни.

      Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

        Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

       Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

     Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

    Якщо розглядати патріотизм через поняття «ставлення», можна виділити декілька напрямків:

1) ставлення до природи рідного краю, рідної країни;

2) ставлення до людей, які живуть в рідній країні;

3) ставлення до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;

4) ставлення до державного устрою.

     Кожен із цих напрямків може стати змістом освітньо  - виховної діяльності з дітьми, і кожен внесе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

    Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

     Необхідно створити умови для вирішення завдань патріотичного виховання, для формування у дітей почуттів і ставлень, що складають зрештою патріотизм: приязнь, вірність, почуття власності та усвідомлення того, що ти свій, ти потрібен.

                                                                     "Освітній процес."

          Одним із напрямків моєї роботи щодо виховання патріотизму у дітей є родинне виховання.

        У дошкільників поступово формується образ «Власного дому»з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття «батьківського дому» він полягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.

       Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню «почуття сім’ї».
   Наступний етап – виховання любові та приязного ставлення до свого рідного села.

    Ця частина роботи потребує більше опиратися на уяву дитини та її пам’ять.

    Для дитини село конкретизується вулицею, тобто вона усвідомлює себе перш за все жителем своєї вулиці.       Двір, вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має як батьки формують у дітей такі почуття.

      Разом із тим тут також постає питання про необхідність повідомлення дітям інформації про їх вулицю: її назва, що на ній розташовано, який ходить транспорт, як зв’язана ця вулиця з тією, на якій знаходиться дитячий садок, - можна пройти пішки чи треба їхати.

    Добре, якщо батьки або вихователі зроблять фотографії дітей на вулиці, а потім в групі подивляться  їх та розкажуть про цю вулицю. Щоб діти «відчули» своє село , їм необхідно про нього розказувати та показувати його. Разом із батьками діти їздять по селу. Інколи екскурсію вдається організувати також дитячому садку. Діти старшого дошкільного віку можуть і повинні знати назву свого села, його визначні місця (пам*ячник солдату,будинок культури) та ін.

    Виховне ставлення до свого села ґрунтується на  інформації, яку вони повинні і можуть засвоїти. Особливістю є те, що знання повинні бути емоційними і спонукати дитину до активної діяльності.  

   Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним селом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

      Одним із напрямків роботи патріотичного виховання є любов до Батьківщини  Діти повинні знати назву столиці нашої Батьківщини, її визначні місця.

На своїх заняттях я впроваджую різноманітні форми роботи для ознайомлення дітей з поняттями Батьківщина, край, столиця. Це : розгляд ілюстрацій, слайдів, відеофільмів, художні твори, розповіді дорослих  фотографії, екскурсії, малювання, ігри-подорожі – все це допомагає вирішувати  поставлене завдання. Дітей знайомлю із символікою країни, розповідаю, що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн. Розповідаю де і коли вони можуть їх побачити.

 

       Цікавими і повчальними є заняття, спрямовані на прищеплення шанобливого ставлення до різних професій та власне праці. Малюки, спостерігаючи, як вирощується хліб, і переконуються, як багато терпіння, енергії та вміння докладають люди, аби на столі з'явилися смачні булочки..

Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів — захисників Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками та вихователем до пам*ятника, покладають квіти. Дуже великий вплив мають бесіди, зустрічі з ветеранами. Добре коли після їхньої зустрічі малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності.   

Ще одним важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення дітей до народознавства — вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних  ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина, вінок, рушник), прислів*я, приказки. У формуванні патріотично налаштованої особистості вагомою є роль народних традицій та обрядів: вони привертають увагу дошкільників до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають проявляти толерантність щодо всього живого. В процесі ознайомлення з традиціями і звичаями емоційний досвід дітей збагачується новими враженнями, розширюється коло їхніх знань про довкілля, зокрема про близьких людей та свою малу Батьківщину. Залучення дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря пробуджує в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни. На своїх заняття я часто звертаюсь до традицій, звичаїв, обрядів і культурного розвитку нашої країни. Це необхідно для того щоб у маленьких вихованців розвивались моральні якості громадянина України, щоб дітлахи змалку знали як жили і чим займались наші предки.
 

Щоб діти, дізнаючись якісь конкретні факти, спостерігаючи навколишнє життя, могли шляхом найпростішого аналізу, узагальнення вражень краще уявити собі, що їх рідне селище є частиною країни, необхідно дати їм деякі початкові відомості з географії, історії нашої країни - розповісти про те, що вони не можуть бачити в безпосередньому оточенні.

Патріотичне виховання включає в себе вирішення завдань не тільки морального, але й трудового, розумового. Естетичного, а також фізичного виховання.

Можна говорити про виховання любові до рідного краю без повідомлення дітям певних знань про нього? Відбір і систематизація таких знань проводяться з урахуванням розумових можливостей дошкільнят: приймається до уваги характер їхнього мислення, рівень розумового розвитку дитини служить своєрідною передумовою і необхідною умовою виховання почав патріотичних почуттів.

Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

Виховання любові до Батьківщини, гордості за свою країну має поєднуватися із формуванням доброзичливого, толерантного ставлення  до культури інших народів, до кожної людини окремо, незалежно від кольору шкіри та віросповідання. Необхідно сприяти формуванню в дітей етики міжнаціонального спілкування, яка передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до людей різних національностей, що живуть в Україні, інтерес до їхнього буття, культури, традицій і звичаїв.

Серед методів освітнього впливу на духовну сферу дитини перевагу віддаю іграм та ігровим вправам. Приділяю увагу організації творчих ігор (сюжетно-рольових, драматизацій на основі літературних творів, конструкторсько-будівельних), розробляю і вводжу  у повсякденне ділове й особистісне спілкування з вихованцями дидактичні ігри і вправи, проблемно-пошукові ситуації.

   Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Так, патріотичне виховання дошкільників має вирішувати широке коло завдань. Тому планування навчально-виховного процесу здійснюю на основі блочно-тематичного принципу за моделлю, яка побудована за режимними моментами з урахуванням освітніх ліній.

В своїй роботі намагаюсь рівномірно розподіляти види активності за основними  лініями розвитку протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей.

Р                                                              Природне довкілля

     Наш дошкільний навчальний заклад працює також у напрямку ознайомлення дітей з природним довкіллям. Це одно із самих головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення  дітей з природою пропонує дати їм відповідний об*єм знань про предмети, явища неживої і живої природи,виховання інтересу і любові до неї.

     На заняттях із пізнавального розвитку успішно розв*язуються завдання щодо розширення уявлень про Україну, її народ, звичаї та традиції рідного народу, про норми співіснування в суспільстві.

      Патріотичне виховання передбачає також ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю. Формуються уявлення дітей про красу, розмаїття, багатства та особливості природного довкілля  України (різні типи природних ландшафтів України, рослинний і тваринний світ, визначні природні об*єкти). Саме ознайомлення з природою має великий вплив на виховання любові до Батьківщини, оскільки живі об*єкти природи, природні явища, краса рідного краю мають величезний вплив емоції дитини, що, у свою чергу, підсилюють почуття.

      Знайомство дітей з природним довкіллям розпочинаю з другої молодшої та середньої груп, ознайомлюю з маленькою Батьківщиною. Підводжу до розуміння, що Україна є Батьківщиною, що вона має свої символи, що народ, який живе в цій країні, дуже любить її. Продовжую вчити налагоджувати товариські взаємини з однолітками, виявляти до них довіру та симпатію.

       Ознайомлюю розпізнавати рослини найближчого оточення (дерева, гриби, кущі, трав*янисті, декоративні). Формую знання про самоцінність кожної рослини. Продовжую учити доцільно використовувати дари природи, розуміти їх значущість і користь для людини. Даю знання про труд хлібороба. Ознайомлюю з обрядом збору врожаю. Надаю елементарні знання про державні та рослинні символи рідного краю. Виховую ввічливе ставлення до рідного краю, до людей, їх минулого.

       Знайомлю з народними оберегами та символами, їх значенням, регіональними особливостями. Знайомлю з народною іграшкою: з якого вона матеріалу, застосування, значення. Виховую працелюбність, охайність.

       Ознайомлюю з зимовими святами та розвагами. Формую позитивне ставлення до зимових явищ, бажання захоплюватися, милуватися красою рідної природи, знайомлю з лікарськими властивостями деяких рослин.

       Знайомлю з різними видами українського народного  мистецтва – промисли та ремесла, змістом трудових дій. Продовжую вчити адаптуватися до елементарних обов*язків відповідної поведінки.

       Даю уявлення про свій рід,своїх родичів. Викликати інтерес до сімейних традицій. Навчаю приязно ставитися до рідних, поступатися заради них своїми інтересами та бажаннями, прислухатися до їхніх звернень і порад.

    Ознайомлюю з українським віночком, його призначенням, продовжую вчити називати державу та її окремі символи. Формую уявлення дітей про символічне зображення елементів оздоблення писанки.

    Продовжую учити розрізняти тварин та їх дитинчат, помічати особливості їх поведінки.

     Виховую повагу та любов до рідних людей, до рідного краю, до Батьківщини, до народних традицій; систематизую набуті заняття у дитячому садочку про народні традиції та їх значення в житті людини.

      З дітьми старшої групи розпочинаю ознайомлення більш детальніше. Поглиблюю знання дітей про рідний край; учу розуміти поняття Батьківщина, ознайомлюю з видатними людьми рідного краю; формую уявлення про історію виникнення рідного міста; розвиваю почуття патріотизму.

      Поглиблюю знання дітей про традиційні осінні свята; ознайомлюю з народним календарем та його призначенням у житті людей; збагачую знання дітей про хліб як домашній оберіг та обряди, пов*язані з ним; виховую шанобливе ставлення до хліба та до людей праці.

    Формую уявлення про історичне минуле рідного краю; уточнюю уявлення дітей про символи рідного краю ( державні та народні); знайомлю дітей  з походженням українського козацтва; знайомлю з козацькими символами; виховую інтерес до минулого, повагу до національних героїв; формую уявлення про побут українців, ознайомлюю з традиційним житлом і його оздобленням.

    Даю знання про народні обереги та символи: рушник, хустина, хліб та ін..; розширюю уявлення дітей про значення оберегів, символів у житті людей; ознайомлюю з особливостями вишиванок рідного краю; ознайомлюю дітей дітей з особливостями народної іграшки та способами її виготовлення.

     Ознайомлюю дітей із зимовою обрядовістю, розкриваю її глибокий зміст; виховую повагу та інтерес до народних традицій; знайомлю з лікарськими рослинами, виховую любов до природи та бережне ставлення до неї, бажання її охороняти.

    Знайомлю дітей з особливостями народного посуду, способами його виготовлення та оздоблення; формую у дітей знання про народні ремесла. Виховую повагу до праці інших, бажання допомагати, якщо буде потрібна допомога у будь-який час.

    Розширюю знання дітей про родинні традиції, про їх значення в житті людини; формую уявлення про сім*ю як важливу цінність людини; виховую любов  і повагу до рідних; самоповагу, шанобливе ставлення до старших, толерантність.

    Формую уявлення дітей про історичний процес виготовлення писанок, уточнюю знання дітей про символічне зображення елементів їх оздоблення, виховую акуратність. Ознайомлюю дітей  з народною традицією плести вінки, формую уявлення про рослинні та тваринні символи, виховую повагу й любов до народної  символіки.

    Закріплюю набуті знання про минуле рідного краю; закріплюю знання про народні традиції та їх значення в житті людини; виховую повагу та любов до рідного краю, до народних традицій, до Батьківщини; формую толерантне ставлення до представників інших національностей.

     Цікавими й повчальними є заняття, спрямовані на прищеплення шанобливого ставлення до різних професій та власне праці, зокрема екскурсіїї на сільськогосподарське виробництво. Малюки, спостерігаючи, як вирощується хліб, переконуються, як багато терпіння, енергії та вміння докладають люди, аби на столі з*явилися смачні булочки.

      У старших дошкільнят і молодших школярів склалися поняття сім*ї, родини, роду. Вони знають всіх своїх дво-і троюрідних ратів та сестер.

      Шести-семіричні діти вже можуть дати відповідь на запитання: «Чим відрізняється традиційне житло українців – хата (у т.ч. і сучасний варіант) від житлових будівель інших народів?»

      Відповідь має сформуватися в результаті власних спостережень сучасного села або за матеріалами хоча б телепередач: охайність, доглянутість, привітність, чистота.

      Успішний розвиток дошкільнят під час ознайомлення з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

       Здійснюю підхід до залучення дітей до історії, природи рідного села, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, у якій вони відображують свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, виготовлення поробок, при думання загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, охороні природи і т.п).

      На заняттях з дітьми супроводжую розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, схемами, малюнками та ін..

      Звертаюсь до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу,викликаю бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати.

     Усі сучасні комплексні програми наголошують на необхідності знайомства дошколярика з історією своєї родини, села, країни.

    Батьки дошкільнят розуміють, що виховання свідомого громадянина й патріота не можливе без сформованості в дитини комплексу певних знань і вмінь, особистих якостей та рис характеру: поваги до батьків, традицій  та історій рідного народу, патріотичної самосвідомості, знання державної мови, вільне володіння нею.

    Перше почуття для дитини –любов до своєї матері. Саме з нього  під правильним впливом дорослих виросте любов до країни, почуття патріотизму.

     Підсумовуючи все сказане, можна зазначити, що дошкільне дитинство є найсприятливішим часом для формування в дитини першооснов національної самосвідомості, що містить у собі:

-         усвідомлення своєї приналежності до нації;

-         пробудження любові та поваги до державної мови, традиції,символіки;

-         зародження фундаментальних рис національного характеру.

    

 

                                                Ліплення

Наш дошкільний заклад працює у напрямку художньо-естетичного розвитку дітей. Цей вид спонукає дітей до творчості. Тому велике значення у своїй роботі я приділяю формуванню творчості у вихованців.

На занятті з ліплення я допомагаю оволодіти всіма технічними прийомами ліплення. Зображую зміни форми в залежності від дії предмета. Я  вважаю, що ліплення - це найбільш «живий» вид художньої творчості. Скульптуру можна спостерігати з усіх сторін, взяти в руки, погратись, змінити. Ліплення дає можливість дитині моделювати образи у просторі. Основним інструментом ліплення є руки, пальці. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. І тому я зрозуміла, що саме в даній діяльності можу передати свої вміння і знання своїм вихованцям.

Навчаю дітей самостійно підбирати сюжети для ліпки за мотивами знайомих казок, а також оточуючого життя.

Проблемами ліплення займалися такі вчені як Н.Б.Халезова, Н.О.Курочкіна, Г.В.Пантюхіна.

Ліплення в свою чергу поділяється на предметне, сюжетне і декоративне.

Знайомство дітей з ПРЕДМЕТНИМ ліпленням розпочинаю з другої молодшої групи.

Дітей вправляю в таких елементарних прийомах як скачування, розкачування,  сплющення, та вдавлювання.

СЮЖЕТНЕ ліплення проводжу з дітьми середньої та старшої груп, ліпимо ті предмети які є не відірвані від землі, а також окремий певний сюжет.

ДЕКОРАТИВНА ліпка – виліплення за допомогою стеків, наліплювання, штампів різних предметів.

 З метою поповнення та удосконалення власних знань з проблеми опрацювала методичну літературу та джерела Інтернету, ознайомлювалась з новими методиками, виготовила зразки до тематично-блочного планування, розробила конспекти занять.

Дуже цікаво проходив процес практичного ліплення, зі свого боку я не обмежувала дітей ні у часі, ні в матеріалах. Заняття ліпленням необхідні дітям, так як вони допомагають розкрити творчий потенціал дитини, його індивідуальні здібності, сприяє всебічному розвитку особистості, допомагають дитині розслабитися і благотворно впливають на психіку. Діти починають прагнути до пізнання самих себе і навколишнього світу. І це дало позитивні результати. Усі діти в нашій групі володіють технічними навичками ліплення, а це є однією з головних умов створення виробів з пластиліну. Виконані роботи вихованців я оформлюю в вигляді творчих виставок. Батьки з задоволенням відвідують наші виставки , де любуються роботами своїх дітей.