Патріотичне виховання

 

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.

У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

ДО ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ НАЛЕЖАТЬ:

• ФОРМУВАННЯ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ (ПРИЧЕТНОСТІ ДО РІДНОГО ДОМУ, СІМ'Ї, ДИТЯЧОГО САДКА, МІСТА);

• ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ВЗАЄМИН;

• ФОРМУВАННЯ ЛЮБОВІ ДО КУЛЬТУРНОГО СПАДКУ СВОГО НАРОДУ;

• ВИХОВАННЯ ЛЮБОВІ, ПОВАГИ ДО СВОЇХ НАЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ;

• ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ ЯК ПРЕДСТАВНИКІВ СВОГО НАРОДУ;

• ТОЛЕРАНТНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРЕДСТАВНИКІВ ІНШИХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ, ДО РОВЕСНИКІВ, БАТЬКІВ, СУСІДІВ, ІНШИХ ЛЮДЕЙ.

ЯКЩО РОЗГЛЯДАТИ ПАТРІОТИЗМ ЧЕРЕЗ ПОНЯТТЯ „СТАВЛЕННЯ”, МОЖНА ВИДІЛИТИ ДЕКІЛЬКА НАПРЯМКІВ:

1) СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ РІДНОГО КРАЮ, РІДНОЇ КРАЇНИ;

2) СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ В РІДНІЙ КРАЇНІ;

3) СТАВЛЕННЯ ДО МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ТРАДИЦІЙ, ЗВИЧАЇВ, КУЛЬТУРИ;

4) СТАВЛЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ.

Кожен із цих напрямків може стати змістом освітньо-виховної діяльності з дітьми, і кожен внесе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

ДИТИНА СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ МОЖЕ І ПОВИННА ЗНАТИ, ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ КРАЇНА, В ЯКІЙ ВОНА ЖИВЕ, ЇЇ ГОЛОВНЕ МІСТО, СТОЛИЦЮ, СВОЄ РІДНЕ МІСТО ЧИ СЕЛО, ЯКІ В НЬОМУ Є НАЙГОЛОВНІШІ ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ, ЯКА ПРИРОДА РІДНОГО КРАЮ ТА КРАЇНИ, ДЕ ДИТИНА ЖИВЕ, ЯКІ ЛЮДИ ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ, ЗА ОСОБИСТИМИ ЯКОСТЯМИ НАСЕЛЯЮТЬ ЇЇ КРАЇНУ, ЧИМ ПРОСЛАВИЛИ ВОНИ РІДНУ КРАЇНУ І УВЕСЬ СВІТ, ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ МИСТЕЦТВО, ТРАДИЦІЇ, ЗВИЧАЇ ЇЇ КРАЇНИ.

ТЕМАТИЧНІ БЛОКИ РОБОТИ З ДІТЬМИ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З РІДНИМ селОМ.:

1. ІСТОРІЯ селА. НАЗВА. ЧОМУ ТУТ ВИНИКЛО ПОСЕЛЕННЯ ЛЮДЕЙ?

2. НАЙБІЛЬША ПЛОЩА. МОЯ ВУЛИЦЯ. НА ЯКІЙ ВУЛИЦІ РОЗТАШОВАНИЙ МІЙ ДИТЯЧИЙ САДОК? ВУЛИЦІ НАШОГО селА.

3. ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ НАШОГО селА. ПАМ’ЯТНИКИ, БУДІВЛІ, МУЗЕЇ.

4. ПРАЦЯ ДОРОСЛИХ.  ЧИМ ПРОСЛАВЛЕНЕ селО.

5. ВИДАТНІ ЛЮДИ РІДНОГО селА. ЧИЇМИ ІМЕНАМИ НАЗВАНІ ВУЛИЦІ, ШКОЛИ, ПІДПРИЄМСТВА. ЧОМУ? ЯКІ ЛЮДИ ПРОСЛАВИЛИ НАШ КРАЙ?

7. ПРИРОДА РІДНОГО селА. ЯКІ ДЕРЕВА, КВІТИ ПРИКРАШАЮТЬ ВУЛИЦІ селА. ЯКИХ РОСЛИН НАЙБІЛЬШЕ. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ РІКА, НА БЕРЕЗІ ЯКОЇ РОЗТАШОВАНЕ селО. ЯКІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Є В НАШОМУ КРАЇ, селІ.

8. КУЛЬТУРА РІДНОГО селА. ЯКІ МУЗЕЇ, БІБЛІОТЕКИ Є В селІ. НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ, ШКОЛИ, ДИТЯЧІ САДКИ.

9. КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ В РІДНОМУ селІ. ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ НА ВУЛИЦІ, В ТРАНСПОРТІ, МУЗЕЇ, ТЕАТРІ, НА ПРОГУЛЯНЦІ, НА ЗАГАЛЬНОМІСЬКИХ СВЯТАХ.

10. ВІДПОЧИНОК У НАШОМУ селІ. ДЕ ЛЮБЛЯТЬ ВІДПОЧИВАТИ ЖИТЕЛІ РІДНОГО селА. ЯКІ Є ТРАДИЦІЇ, СВЯТА. ДЕНЬ села.

11. ЗАХИСНИКИ НАШОГО МІСТА. ХТО СЛІДКУЄ ЗА СПОКОЄМ, ДОБРОБУТОМ ЛЮДЕЙ У МІСТІ. ХТО ДОПОМАГАЄ ЛЮДЯМ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ. ХТО ТАКІ ВЕТЕРАНИ. ЯК В НАШОМУ селІ СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ.

    

Морально-патріотичне виховання є одним з найважливіших елементів суспільної свідомості, саме в цьому основа життєздатності будь-якого суспільства і держави, спадкоємності поколінь. Формування особистості старшого дошкільника неможливе без виховання з дитячих років поваги до духовних цінностей.

Морально-патріотичне виховання можна назвати одним з найскладніших напрямків з ряду причин:
· собливості дошкільного віку;
· багатоаспектність поняття «патріотизм» в сучасному світі;
· відсутність концепції, теоретичних і методичних розробок (характерною особливістю багатьох досліджень є звернення лише до окремих аспектів проблеми).
Виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку - одне із завдань морального виховання, що включає в себе виховання любові до близьких людей, до дитячого саду, до рідного мiста та країни вцiлому.
Патріотичні почуття закладаються в процесі життя і буття людини, що знаходиться в рамках конкретного соціокультурного середовища. Люди з моменту народження інстинктивно, природно і непомітно звикають до навколишнього середовища, природи та культури своєї країни, до побуту свого народу. Слід враховувати, що дошкільник сприймає навколишню дійсність емоційно, тому патріотичні почуття у нього проявляються в почутті захоплення. Такі почуття не можуть виникнути після кількох занять. Це результат тривалоï, систематичноï і цілеспрямованоï роботи з дитиною.
Виховання дітей в дитячому саду здійснюється щомиті: на заняттях, заходах, святах, в грі і в побуті. Робота будується таким чином, щоб вона проходила через серце кожного вихованця дитячого садка. Любов маленької дитини-дошкільника до Батьківщини починається з відносини до найближчих людей - батька, матері, дідуся, бабусі, з любові до свого будинку, вулиці, на якій він живе, дитячого садка, мiста. Система освіти повинна бути покликана забезпечити виховання патріотів Украïни, громадян правової, демократичної, соціальної держави, які поважають права і свободи особи, що володіють високою моральністю і виявляють національну і релігійну терпимість. Реалізація такої системи неможлива без знання традицій своєї Батьківщини, свого краю.
Дошкільний вік - найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення дітей про людину, суспільство і культуру. Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму мiстi, засвоєння прийнятих у ньому норм поведінки, взаємин, залучення до світу його культури. Формування любові до Батьківщини починається з раннього дитинства, з пісні мами, того куточка, де діти живуть.

Як залучити дітей до морально-патріотичного виховання вдома?

1.Привчайте дитину дбайливо ставитися до речей, іграшок, книжок. Поясніть, що в кожну річ вкладено працю багатьох людей. Сходіть з дитиною в бібліотеку і подивіться, як там зберігають книги. Цей ігровий прийом «як у бібліотеці» допоможе привчити дитину до дбайливого ставлення до книги.
2.Дошкільники дуже рано починають проявляти інтерес до історії країни, краю. Якщо в місті є пам'ятники, організуйте до них екскурсії і розкажіть все, що ви знаєте, про те, як вшановують пам'ять загиблих. По нашій країні і по всьому світу можна здійснювати захоплюючі подорожі по глобусу, картах і фотографіях.
3.Запропонувати дитинi збудувати будинок. Коли будинок побудований, пограйте з дитиною в «новосілля», допоможіть розмістити ляльок, зайчиків, ведмедиків. Подивіться, чи міцно побудований будинок, чи красивий, чи зручний для житла.
4.Виховуйте у дитини шанобливо-дбайливе ставлення до хліба. Поспостерігайте за тим, як привозять і розвантажують хліб. Розкажіть, як вирощують хліб, скільки праці в нього вкладено вмести з дитиною посушите залишки хліба, зробіть сухарики.
5.Роскажіть дитині про свою роботу: що ви робите, яку користь приносить ваша праця людям, Батьківщині. Розкажіть, що вам подобається в вашій праці.
6.Повертаючись з дитиною з дитячого саду, запропонуйте пограти в гру «Хто більше помiтить цікавого?». Гра вчить спостережливості, допомагає формувати уявлення про навколишнє. Запропонуйте дитині намалювати, що найбільше сподобалося.
7.Любовь до Батьківщини - це і любов до природи рідного краю. Спілкування з природою робить людину більш чуйним, чуйним. Взимку на лижах, влітку на велосипеді або пішки, корисно відправитися з дитиною в ліс, щоб помилуватися його красою, дзюрчанням струмка, співом птахів. Виховуючи любов до рідного краю, важливо привчати дитину берегти природу, охороняти її.

Зміст патріотичного виховання дошкільників:

· Залучення дітей до культурної спадщини, свят, традицій, народно-прикладного мистецтва, усної народної творчості, музичного фольклору, народних ігор.
· Знайомство з сім'єю, її історією, родичами, сімейними традиціями, складання родоводу;
· з дитячим садом, дорослими, іграми, іграшками, традиціями;
· з містом, його історією, гербом, традиціями, видатними городянами минулого і теперішнього часу, пам'ятками;
· Проведення цільових спостережень за станом об'єктів в різні сезони року, організація сезонноï праці в природі, посів квітів, овочів, посадка кущів, дерев та інше;
· Організація творчої, продуктивної, ігрової діяльності дітей, в якій дитина проявляє співчуття, турботу про людину, рослинах, тварин в різні сезони року у зв'язку з пристосуванням до нових життєвих умов і щодня, за необхідності.

Для більш ефективної роботи по вихованню патріотизму дошкільнят необхідні наступні педагогічні умови:

1. Евристичне оточення в дитячому садку і в родині.

2. Тісна співпраця вихователів дитячого садка з членами сім'ї.

3. Підготовленість педагогів і батьків до вирішення проблем виховання патріотизму дітей.

Евристична середовище характеризується насиченістю позитивними емоціями і є для дитини полем для прояву творчості, ініціативи, самостійності.

Тісна співпраця вихователів дитячого садка з членами сім'ї виражається у встановленні довірчих ділових контактів з сім'ями вихованців; забезпечення батьків мінімумом психолого-педагогічної інформації, навчанні їх способам спілкування з дитиною; забезпеченні регулярного взаємодії дітей, вихователів та батьків; залученні членів сім'ї в педагогічний процес; створення в дитячому садку і сім'ї предметної розвиваючого середовища.

Підготовленість педагогів до здійснення процесу формування патріотизму передбачає наявність у них відповідного рівня професійної компетентності, професійної майстерності, а також здатності до саморегуляції, самонастрою на рішення поставлених завдань.

Всі вищевикладені педагогічні умови взаємопов'язані і взаємозумовлені.

Виховання маленького патріота починається з самого близького для нього - рідного будинку, вулиці, де він живе, дитячого садка.

Звертайте увагу дитини на красу рідного міста. Під час прогулянки розкажіть, що знаходиться на вашій вулиці, поговоріть про значення кожного об'єкта. Дайте уявлення про роботу громадських установ: пошти, магазину, бібліотеки і т.д. Поспостерігайте за роботою співробітників цих установ, відзначте цінність їхньої праці. Разом з дитиною приймайте участь у праці з благоустрою та озеленення свого двору. Навчайте дитину правильно оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей. Читайте книги про батьківщину, її героїв, про традиції, культуру свого народу. Заохочуйте дитину за прагнення підтримувати порядок, зразкову поведінку в громадських місцях.

 

ДОБІРКА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З СИМВОЛАМИ УКРАЇНИ

Символи України. Базові знанняhttps://www.youtube.com/watch?v=C-wKA8nJeoc
Державні і народні символи Україниhttps://www.youtube.com/watch?v=Z1sy5iTidUo
Гімн Україниhttps://www.youtube.com/watch?v=IS2dhMIlpm8
Гімн Україниhttps://www.youtube.com/watch?v=ZVWkb0acVCg
Слався Україно!!https://www.youtube.com/watch?v=C0AamSh4o0Y
На світі є одна країнаhttps://www.youtube.com/watch?v=Lgxjo9IV-5c
Пісня про Українуhttps://www.youtube.com/watch?v=576v3EMLZF4
Це моя Українаhttps://www.youtube.com/watch?v=QQcDtMGBwOw
Діти України за Єдину Україну!!!https://www.youtube.com/watch?v=7Ls41nkRms8
Це моя Українаhttps://www.youtube.com/watch?v=c91AsyvC2Cg
Україна - це яhttps://www.youtube.com/watch?v=Cd_28-lsoOI
Запорозькі козакиhttps://www.youtube.com/watch?v=3iS1ND58



 Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі   до  найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому,
рідного міста, села), яке вони     бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання
патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих,     оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне
ставлення,  ніж  починають  засвоювати   знання.
.                                                                                                .
                   Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення
дітей   з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри,
творча    діяльність та ін.), національні, державні свята.
                                        Основними напрямами   патріотичного  виховання  є :
— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;
— краєзнавство;
— ознайомлення з явищами суспільного життя;
— формування знань про історію держави, державні символи;
— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
— формування знань про людство.
                Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів
суспільного буття.   З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків
залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах. 
                   Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.                                                                                                                                                                                                                                                
               Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).
               Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. 

                                 "Віночок - народний символ України"                                                                                                                                                 
                                    
      Програмовий зміст: продовжити знайомити дітей з державними символами України:         Державним гербом, гімном, прапором; ознайомити дітей із роллю українського віночка, особливості стрічок в ньому. Виховувати почуття патріотизму.
                Матеріал: зображення герба України – Тризуба, синьо-жовтий прапор,  вірші   про Україну  пейзажі української    природи,Український віночок,олівці, папір.
    ХІД  ЗАНЯТТЯ
              - Діти, давайте розглянемо  пейзажі. Правда вони чудові. Ця прекрасна природа – це      Батьківщина. Яким словом можна охарактеризувати нашу Україну? (Велика, багата, чудова, прекрасна .
            Ми живемо в Україні, любимо її, гордимося нею. Україна  - це Батьківщина всіх людей, які живуть на Україні. Батьківщина – це найкраще, найдорожче, найрідніше місце в світі.
        Послухайте вірш:
Знаєш ти, що Батьківщина?
Батьківщина – це ліс осінній,
Це домівка твоя і школа,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина - це труд і свято,
Батьківщина – це мама й тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у веснянім лузі,
Батьківщина – це рідна мова,
Це дотримане чесне слово,
Лан пшеничний і небо синє,
Це твоя і моя Україна!
(Надія Красоткіна)
          В  Україні є державні символи, за якими впізнають її в усьому світі. Це державний прапор,        гімн , герб.
          Також в Україні є народні символи: жито,барвінок,калина, верба, ле лека, соловей, віночок,     вишитий рушник.
Сьогодні ми з вами поговоримо про український віночок.

          Український віночок -  є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили    тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.
       Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен колір мав свою символіку.
Так, коричневий — це символ землі, жовтий — символ сонця, синій — символ неба і води, зелений — символ мудрості, рожевий — символ врожаю, малиновий — символ здоров'я, фіолетовий — символ мудрості.
Втомилися,давайте трішки відпочинемо.
                                          Фізкультхвилинка
Руки в сторони та вгору —
 На носочки піднялись.
 Підніми голівку вгору —
 Й на долоньки подивись.
 Присідати ми почнемо,
 Добре ноги розімнемо.
 Раз — присіли, руки прямо.
 Встали — знову все так само.
 Повертаємося вправно,
 Все виконуємо гарно.
 Вліво-вправо повернулись
 І сусіду усміхнулись.

                   Дидактична гра « Домалюй візерунок »

Програмовий зміст : вправляти дітей у розвитку уваги, пам‘яті, розвивати чуття симетрії з подальшим розфарбуванням.
Хід гри : на аркуші паперу намальований початок візерунку. Дітям потрібно продовжити візерунок далі  розфарбувати.
Молодці діти! Тож ми сьогодні пригадали про Державні символи України,познайомились з  таким народним символом України як віночок, дізналися що кожна стрічка має свою символіку.



Мій прапорець
(Комплексне заняття для дітей раннього віку)
                                                                                           
Мета. Продовжувати  вчити  розуміти та поважати  символи України; закріплювати навички розрізнення кольорів та поняття «один» та «багато»; активізувати словник дітей словами: прапор,синьо-жовтий.Вправляти дітей у малюванні горизонтальних ліній за допомогою губки; викликати у малят радість від творчої роботи. Виховати повагу до символів  України
Обладнання:лялька – українка Таня, український прапорець, прямокутні смужки синього та жовтого кольору, аркуші паперу,гуашеві фарби. губки,серветки.
Хід заняття.
Чути стук у двері.
Вихователь: Хто ж  це до нас прийшов?
 Діти: Лялька - україночка  Таня.
Вихователь:  Давайте привітаємося  з лялькою – українкою Танею.
Діти вітаються.
Подивіться, діти , що принесла нам лялька Таня?
Діти: Прапорець .
Вихователь : Так,це український прапорець.
Синьо-жовтий прапор маємо:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаємо,
Він — святиня, знають діти.
Вихователь. Давайте розглянемо  прапор. Які кольори ви бачите на ньому?
Діти: (Синій, жовтий)
Пограємо в гру «Знайди і покажи колір». А лялька- україночка  Таня буде уважно слідкувати, чи ви правильно знаходити колір.
Гра «Знайди і покажи колір»
Мета:  вправляння в розрізненні кольорів,  розвиток пам’яті, мислення.
Обладнання: прямокутні смужки синього та жовтого кольорів
Хід гри.
Вихователь називає колір, діти піднімають  смужку відповідного кольору.

А зараз я пропоную вам з двох кольорових  смужок викласти прапор нашої держави України.
Діти викладають прапорці.
Вихователь. Молодці! Скажіть , скільки стало в нас прапорців?
Діти:Багато.
Вихователь. А скільки прапорців принесла нам лялька – українка  Таня?
Один .
Вихователь. А ви хочете, щоб в нас стало ще більше прапорців?
Діти: Так.
Вихователь. Я пропоную вам намалювати прапорці, а лялька – українка Таня буде спостерігати, як ви малюєте прапорці.
 Запрошую вас сісти за столики і уважно подивитись, як я буду  малювати прапорець. Сьогодні ми будемо  малювати прапорець губкою .  Пригадаймо, які кольори має наш прапор? Отже, ми будемо малювати синьою та жовтою фарбами. Для цього нам потрібно спочатку  взяти в праву руку губку, вмокнути  його в синю  фарбу та провести широку смужку. Потім витерти серветкою пальці, руки. Взяти іншу  губку, вмокнути  її  в жовту  фарбу і під  синьою смужкою провести  жовту смужку. Витираємо пальчики серветкою.
Але перш, ніж почати малювати, ми повинні підготувати свої пальчики .
Пальчикова гімнастика.
Іде дівчинка гарненька,
(діти беруться долоньками за щічки,похитують головою)
В неї личко рум’яненьке.
(діти обводять долонькою навколо обличчя)
Рученьки маленькі.
(роблять кругові рухи обома долоньками)
Пальчики вправненькі.
(перебирають розставленими пальцями)
Ніженьки прудкі,
(стукають долонями по колінах)
Ніженьки стрункі.
(стукають подушечками пальців по стегнах)
Діти малюють , вихователь  з лялькою – українкою Танею  індивідуально надає допомогу чи пояснення в разі необхідності.
Вихователь. Давай,  лялько - українко Таню, подивимось, як намалювали діти прапорці.
Вихователь з лялькою оглядають малюнки.
Вихователь. Молодці! У нас сьогодні в гостях була лялька – українка Таня, яка принесла нам український прапорець. Ми його розглянули та намалювали. Ми з вами  живемо в Україні і в нас є наш  синьо – жовтий Державний прапор України .



                                  Тема: "Моє селище, мій рідний край"
                                                        

Програмний зміст: закріплювати  знання дітей про знайомі пам*ятники  рідного селища,пізнаючи їх за спогадами з власного досвіду; вчити висловлювати своє ставлення до героїв. Оцінювати їхні вчинки,  закріплювати та розширювати знання дітей про будівлю селищної ради. Вчити правильно відповідати на запитання в ході екскурсії, використовуючи  різні типи речень,  дотримуючись правильного порядку слів; продовжувати збагачувати словник дітей відповідно до теми « Моє селище».
Попередня робота: перегляд фотоальбому про селище, оцінка ситуацій  « Поводження людей біля пам*ятних місць рідного селища» .
Демонстраційний матеріал: пам*ятники, дерева в парку..
                                                 Хід заняття:
1.Вступ
Привітання;
Психогімнастика гарного настрою « Ми  - одна сім*я»
 У цій групі ми сім*я
1.2,3 (оплески в долоньки)
Ми і ви, ти і я  (показують на себе, вихователя,друзів)
1,2,3 (оплески)
Усміхнись тому, хто поряд
1,2,3 (посміхаються один  одному)
Ми і ви, ти і я – одна сім* я.
-         Як називається  наш дитячий садочок? ( Пільнянський НВК)
         2.Основна частина
         Декламування вірша
        Україна  - рідний край,
        Поле, річка, зелений гай.
         Любо стежкою іти –
         Тут живемо я і ти.
         Милування краєвидом .
         Завдання – розмірковування

-         Що можуть зробити дорослі і діти, щоб наше селище було чисте, квітуче, сонячне?
1 зупинка  - пам*ятник невідомому солдату
 - Я розповім  вам цікаву історію пов*язану з парком, крона дерев*якого височить над пам*ятником невідомому солдату. Адже саме ваші дідусі  та  бабусі саджали ці дерева.
       Фізкультхвилинка. Гра « Широко – високо»
-         Покажіть яка наша площа? (широка – діти розводять руки)
-         Які дерева ростуть в парку? ( високі – діти піднімають руки)
2 зупинка  - Будівля Пільнянської селищної ради.
Розповідь вихователя.
      Милування клумбою
      - Як називається селище в якому ми живемо? ( Пільна)
Дидактична гра « Селище яке?»
      (діти  називають слова і «кладуть» в долоньку вихователю слова: гарне,красиве, зелене,
       мальовниче).
       Милування краєвидом
      Мальовничий краєвид селища привертає увагу як мешканців так і гостей селища, адже це  - наша пільнянська хлібосольна земля, це – рідний український куточок великої батьківщини, це  - наша земля.
  Завдання – розмірковування
-         Уявіть наше селище в майбутньому. Що б  ви хотіли побачити у майбутньому.
-         А тепер уявіть, що ви можете  бути спонсором.
Дидактична вправа «Якби я був спонсором, щоб я зробив для нашого селища»
3.Висновок
Від кожного з нас залежить, яким буде наше рідне селище. То ж давайте ці вогники, які запалили у сердечках, понесемо по життю (прикладають праву долоньку до серця).
Підсумок: « Коло вражень»
 - Які враження? Що сподобалось? Це хотіли б розповісти? Що сподобалось найбільше?                                                                                                                               

        Також на заняттях з дітьми по ознайомлюю з рідним селом.:
1. Історія села. Назва. Чому тут виникло поселення людей?
2. Найбільша площа. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого села.
3. Визначні місця нашого села. Пам’ятники, будинок культури.
4. Герб міста. Які символи на ньому зображені.
5. Природа рідного села. Які дерева, квіти прикрашають вулиці села. Яких рослин найбільше. Як називається ріка, на березі якої розташоване село.
6. Культура рідного села. Школа, дитячий садок.
7. Культура поведінки в рідному селі. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, на прогулянці, на загальношкільних святах.
8. Відпочинок у нашому селі. Де люблять відпочивати жителі рідного села. Які є традиції, свята. День села.
9. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому селі святкують День Перемоги.






                                                                         "Я і моя сім'я"                                                                                            
 Програмний зміст: Розвивати  соціально-моральну активність, поняття про родинні стосунки та сімейне тепло,виховувати любов та повагу до рідних;спонукати до самостійних розповідей, розвивати вміння висловлювати свою любов та ніжність. Збагачувати словник словами-прикметниками, та уточнювати вміння будувати граматично правильні речення.
Матеріал: мовна гра «Склади речення», вірш Д.Білоус «Вогнище родинне», Б.Лепкий «Рідна стріха», віршована перекличка,  родинне  дерево, прислів’я.   
Хід заняття
Вихователь:Батьківська оселя входить у життя кожної людини як щось святе і тепле. У цьому рідному куточку ми відпочиваємо душею. І як би важко нам не було, у батьківському домі нас завжди зустрінуть люблячі мамині очі, розрадять батьківські мудрі слова. Споконвіку в українських сім’ях цінуються батьківські уроки, поради матері, бабусина та дідусева мудрість. А рідна домівка завжди була оберегом родинного вогнища, що з покоління в покоління зберігає і передає традиції роду.
    На світі білому єдине, як і Дніпрова течія,
    Домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я.
    В щасливі і тяжкі години –
    Куди б нам стежки не стелився шлях –
    Не гасне вогнище родинне
    В людських  запалених серцях.
Кожна людина завжди з любов’ю згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Це – маленька батьківщина кожної людини, місце, де живуть її батьки, дідусь і бабуся, брат і сестра, де жили їхні предки. І якщо скласти маленькі батьківщини докупи, - вийде наша велика держава, назва якої – Україна.(Вихователь читає вірші).
Ми є діти українські, хлопці та дівчата,
Рідний край наш – Україна красна і багата.
Ми малі та всі ми друзі, ми – одна родина,
Та найбільша наша мати – ненька Україна.
Хоч про тебе, Україно, я ще мало знаю,
Та чомусь серденьком щиро я тебе кохаю.
Любіть свою хату, хоч і небагату:
Тут ви бігали до мами дрібними ногами.
Тут ви підростали, божий світ пізнали,
Звідси батько вас за руку вів в садочок та в науку.
Тут ваша утіха, радість і потіха,
Нема краще в світі, ніж та рідна стріха.

Особлива роль у сім’ї відводиться матері – берегині родинного тепла і щастя. Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, виграє на сонці веселка. Обняти, поцілувати та пригорнутися до своєї матусі – це завжди щастя для кожного. Вона, як сонечко, завжди обігріє, подарує своє тепло. А ми можемо порадувати свою маму добрими вчинками та словами. Я вже доросла, а для мене моя мама найгарніша. А яка твоя мама?
Проводиться гра «Склади речення»
Гарна ти, матусю, люба, дуже мила!
Ти мене ще змалку звичаю навчила.
І щодня навчаєш, як любить родину,
Мов нашу гарну, рідну Україну.
Буду українка, як і ти, матусю,
І за ту науку я тобі вклонюся! 
Кожен з нас щось хоче побажати своїй матусі, можете висловити свої побажання.
1.Щоб наші мами й тата щасливі завжди були, а ми їх тішили усім, чим могли.
2.Щоб моя матуся була щаслива і для татка найгарніша у світі і мила.
3.Щоб був здоровим і сильним тато і дарував матусі квітів багато.
4.Щоб діти, мами й тата, бабусі й дідусі були здорові всі, а рідне наше село в достатку і красі.
- Сім’я – це сім «Я». А що це означає? (діти висловлюють свої думки)
- А від кого залежить у сім’ї лад і спокій?
- Що треба робити, щоб у сім’ї всі були здорові та щасливі?
Ми часто чуємо, що мама – берегиня сімейного вогнища, а батько – голова сім’ї. Але в кожній родині є наймудріші люди – це бабуся та дідусь. Вони наймудріші тому, що прожили на світі найдовше, і до їх порад потрібно прислухатися і дорослим, і дітям. Мама, тато і я – це родина моя, світла і прекрасна. Дідусь, бабуся і ми – під небом і сонцем одним живемо у любові і злагоді. А хто ще є у вашій родині?
У кого батько, в кого мати – є з ким розмовляти,
В кого брати, в кого сестри – є з ким погуляти.
Сестричка і братик – твої друзі та порадники.
З ними вам можна погратися, подивитися телевізор, а коли виникне така потреба, то і захисту попрохати.
В українців є такий вислів: « Українському роду нема переводу». А тепер ми розглянемо фотографії із ваших сімейних альбомів та дерева вашої родини і ви розкажете про своїх рідних.

                                                  " Ми пам*ятаємо про їх подвиг"                                                                       
Заняття проводиться перед святом 9 травня. В ході заняття діти знайомляться з героїчним минулим нашої країни. Уточнюють раніше отримані знання про події Великої Вітчизняної війни. Закріплюють знання про мужність воїнів у роки Великої Вітчизняної війни.
Програмний зміст: Збагачувати духовний світ дітей через звернення до героїчного минулого нашої країни. Познайомити дітей з біографією Г.К. Жукова, розповісти, чому йому спорудили пам'ятник. Закріпити знання дітей про те, як захищали свою Батьківщину російські люди в роки Великої Вітчизняної війни, як живуть пам'ятають про них. Продовжувати працювати над розвитком зв'язного мовлення, удосконалювати діалогічне і монологічне мовлення, закріплювати вміння відповідати на запитання. Виховувати почуття поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, бажання піклуватися про них.

Обладнання і матеріали до заняття:
- Плакати воєнних років.
- «Галерея портретів» вигляду України військового часу.
- Фотографії і репродукції.
- Аудіозапис пісні «День Перемоги» (муз. Д. Тухманова, слова Ст. Харитонова).
- Кольоровий папір, картон, клейові олівці для виготовлення кольорових листівок.
Хід заняття
Вихователь
- Зовсім скоро наша країна буде відзначати велике свято - День Перемоги. Тому й поговоримо ми сьогодні про тих далеких воєнних роках, коли весь український народ боровся за Батьківщину.
- Хлопці, що таке Батьківщина?
Відповіді дітей:
- Батьківщина - це наш дім, вулиця, селище.
- Батьківщина - це та країна, де людина народилася і живе.
- Наша Батьківщина – Україна.
- Давайте згадаємо вірш «Моя Батьківщина»
Велику землю,
Улюблену землю,
Де ми народилися і живемо,
Ми Батьківщиною світлою.
Ми милою Батьківщиною,
Ми Батьківщиною нашої кличемо.
                           М. Лисянський.
- За тисячолітню історію України відбулося багато подій. На нашу Батьківщину не раз нападали вороги.
22 червня 1941 року на нашу країну напав ворог - фашистська Німеччина. Почалася Велика Вітчизняна війна.
- Хлопці, що таке війна?
Відповіді дітей:
- Це горе і страх, розруха і смерть.
- Війна - це боротьба, коли ворог нападає, а захисники звільняють свою землю від ворогів.
- Війна - це збройна боротьба між державами.
- Раптово величезні сили рушили на нашу Батьківщину: танки, піхота, літаки, артилерія. Німецькі літаки бомбили міста, аеродроми, залізничні станції, бомби сипалися на лікарні, житлові будинки, дитячі садки, школи.
- Хлопці, що хотіли зробити фашисти з нашою країною?
Відповіді дітей:
- Хотіли знищити країну, а людей зробити рабами.
- Москву хотіли затопити, перетворити в море, щоб і сліду, і пам'яті від неї не залишилося.
- В ті грізні дні, наче клятва Батьківщині, звучала пісня «Священна війна».
- Хлопці, а як по-іншому можна назвати ворога?
Відповіді дітей:
німці, фашисти, нацисти, вбивці, грабіжники, загарбники.
- Скажіть, як українські люди зміцнювали свої міста?
Відповіді дітей:
- Вікна в будинках були заклеєні папером хрест-навхрест.
- На вулицях стояли протитанкові їжаки, вбиті в землю шматки залізних рейок.
- Жінки копали протитанкові рови і траншеї, тягали мішки з піском і перекривали всі вулиці, щоб не пропустити ворога до свого міста.
- Правильно хлопці. Але основні бойові дії відбувалися на фронті.
- Гітлерівці все ближче і ближче підходили. Вони хотіли провести операцію «Тайфун». Так називають ураган величезної руйнівної сили. Але захисників  не злякало кількість німецько-фашистських військ.
- Бійці і командири  проявляли мужність, стійкість, героїзм. Бої не вщухали ні вдень, ні вночі.
- Хлопці, давайте і ми станемо безстрашними героями-льотчиками і полетимо на літаку (виконують рухи за текстом).
Заводимо мотори - «р-р-р-р».
Руки в сторони - в політ відправляємо літак.
Праве крило вперед, ліве крило вперед.
Раз, два, три, чотири - полетів наш літак.
- Літаки на посадку.
- Хлопці, якими були наші солдати в бою?
Відповіді дітей:
сміливими, хоробрими, мужніми, безстрашними, сміливими, рішучими, неустрашимыми....
- Як називають людину, який виявив у бою хоробрість, мужність, безстрашність?
- Герой.
- Як називають героїчний, самовідданий вчинок?
- Подвиг.
- Ось ці герої, про яких ви зараз розповідали, здійснили подвиг. Всім їм присвоєно звання Героя Радянського Союзу. А зараз на місці бою стоять пам'ятники. І в нашому селищі є пам'ятник. Він називається Пам'ятник воїнам Свечинцам і трудівникам тилу.
- Хлопці, які прислів'я ви запам'ятали про героїв?
Відповіді дітей:
- Герой ніколи не вмре - він вічно живе.
- Герой за славою не женеться.
- Нарешті настала довгоочікувана Перемога. Наша армія перемогла фашистів. На чолі армії завжди стоять головнокомандувачі, вони керують усіма боями.
- Під час війни одним з кращих полководців був Георгій Костянтинович Жуков. Там де він командував фронтом, армія завжди перемагала фашистів.

- Дуже важка битва йшла за місто Сталінград (показ ілюстрацій).
Фашисти розгромили місто майже повністю, але ніяк не могли його взяти. Якби вони взяли Сталінград, то могли б перемогти в цій війні. Але солдати боролися за кожний будинок, за кожний поверх. І наші перемогли! А керував нашою армією Георгій Костянтинович Жуков.

- Дуже тяжкий танковий бій під містом Курськом (показ ілюстрацій). Це бій теж виграли наші війська. А керував битвою знову Георгій Костянтинович Жуков.

- І останній бій з фашистами за місто Берлін, столицю Німеччини, теж очолював Жуков. Наші солдати підняли прапор нашої Батьківщини над головною будівлею Берліна - Рейхстагом! (показ ілюстрацій).
- Народ пам'ятає Жукова. У Москві є проспект маршала Жукова. А на Червоній площі йому поставлений пам'ятник. Скульптор зобразив Жукова на коні, як переможця.

- От, хлопці, така важка війна була для нашого народу. Зараз ще живі ті, хто воював багато років тому. Але вони вже дуже старенькі, багато з них хворі, інваліди. Їх називають ветеранами. У День Перемоги вони надягають всі свої військові нагороди, збираються разом, щоб згадати воєнні роки.
- Я пропоную зробити для них вітальні листівки і привітати їх зі святом (робота за столами: діти оформляють листівки з готових деталей).
- У нас вийшли красиві листівки. Якщо ви 9 травня побачите людину з орденами, то підійдіть і привітайте його з святом, скажіть йому «дякую» за те, що він захистив нашу Батьківщину від ворогів. Ветеранам буде приємно, що ми пам'ятаємо про ту важку чудову Перемогу.
- І на завершення нашого заняття я пропоную вам послухати пісню у виконанні Л. Лещенко «День Перемоги» (музика Д.Тухманова, слова Ст. Харитонова)

Професії. Зустріч з прикордонником
(Конспект заняття – зустрічі для дітей середнього дошкільного віку)
Мета. Формувати уявлення дітей про професію прикордонника, розкриваючи її значення та важливість. Розширювати уявлення дітей про професії, їх значення і взаємозв’язок між ними, розуміння цінності будь-якої праці. Удосконалювати вміння користуватися коректурними таблицями, вміння ліпити стовпчики конструктивним способом, застосовуючи знайомі прийоми ліплення. Активізувати словник дітей назвами професій. Розвивати діалогічне мовлення. Формувати навички спілкування, поведінковий етикет. Виховувати повагу до захисників кордонів України.
Матеріал: коректурні таблиці, загадки про професії, силуетні зображення карти України, пластилін, серветки.
Гість: прикордонник Кузьменко А.А .
Хід заняття
Вихователь (звертається до дітей)
- Діти, сьогодні ми поговоримо про професії. Адже ми з вами були на екскурсіях в різних закладах та установах нашого села і знайомилися із професіями людей. Ви розповідали про професії і місце роботи ваших батьків, ми читали художні твори, вивчали вірші, загадували загадки про професії дорослих, розглядали картини та ілюстрації. Отож, зараз я хочу перевірити ваші знання.
(Робота з коректурними таблицями)
-         Візьміть таблиці, що складаються з предметних картинок. Розгляньте їх та виконуйте мої завдання.
1.     Знайди картинку, назви слово:
-         Той, хто водить машину - …;
-         Той, хто лікує людей - …;
-         Той, хто будує будинки - …;
-         Людина, яка прибирає сміття на нашому майданчику - …;
-         Той, хто шиє одяг - …;
-         Той, хто готує їжу - …;
-         Людина, яка робить красиві зачіски…;
-         Людина, яка вчить дітей в школі…
2.     Відгадай, швидко слово називай:
-         У садочку з дітьми працюють…;
-         Люди будуть голодні без праці…;
-         Хворим дуже потрібен…;
3.     Назви:
-         Професії людей, які працюють на вулиці; у приміщенні;
-         До кого ми звертаємось по допомогу, якщо трапилась біда?
-         Яка перша картинка у верхньому рядку; остання у середньому;
-         Які картинки є «сусідами» лікаря; водія?
4.     Відгадай загадки, знайди відгадки:
1)     Робить зачіски й перуки,
Підстриже і пофарбує,
Гарний настрій подарує. (Перукар)
2)     Хто одежу шиє всім:
І дорослим, і малим,
Дружить з голкою й тканиною,
Строчить швейною машиною. (Швачка)
3)     Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує –
Призначає процедури
І таблетки, і мікстури? (Лікар)
4) Хто як квочка із курчатами
В дитсадку щодня з малятами?
Хто їх пильно доглядає,
Няньчить, пестить, розважає? (Вихователька)
5)Залюбки він куховарить –
Нам смачненькі страви варить. (Кухар)
6) Громадян охороняє
І порушників шукає. (Міліціонер)
5. Продовж речення:
- Затримує злочинців…;
- Врятував ліс від пожежі…;
- Побудував новий дім…;
- Зробив дівчинці гарну зачіску…;
- Навчає дітей у школі…;
- Кухар приготував смачний…;
- Пошила нову сукню…;
- Продавець продає нам свіжі…;
- До хворої дівчинки прийшов…;
Вихователь.
-   Я бачу ,що ви багато  знаєте про  професій, але є ще  така професія – захищати кордони Батьківщини. Це професія - прикордонник.  А розкрити таємниці цієї професії нам допоможе гість. Сьогодні до нас завітав прикордонник Владислав Володимирович. Вітаємо Вас, Владиславе Володимировичу. У нас до Вас дуже багато питань.
- Розкажіть про свою професію.
- Де Ви працюєте?
- Чому Ви обрали саме таку професію?
- Як Ви готувалися стати прикордонником?
- Як Ви вважаєте, чи важливою являється професія прикордонника? Чому?
- Отже, діти, бачите, яка це важка і, водночас, дивовижна професія захисника Батьківщини.
- Наша Батьківщина досить велика і для охорони і захисту її кордонів  необхідна така професія як прикордонник. Хтось з вас в майбутньому мріє стати прикордонником? Чому?
- Зараз я пропоную вам розглянути карту України та знайти кордони нашої держави.
Діти розглядають  карту України. Вихователь пропонує розглянути та визначити(обвести) державні кордони.

Вихователь.
-         На кордонах України стоять прикордонні стовпи, які вказують, що саме тут починається територія України.
Вихователь пропонує розглянути прикордонний стовп,визначити в які кольори його розфарбовують. Пропонує дітям виліпити прикордонні стовпи та виставити їх на кордонах України(площинне зображення карти України) Показ вихователем ліплення конструктивним способом, з двох частин  прикордонного синьо-жовтого стовпа. Виконання роботи дітьми,індивідуальна допомога дітям. Виставлення стовпчиків по кордону України.
Вихователь.
- Діти, сьогодні ми з вами пригадали  багато професій , познайомилися з прикордонником  та його професійними обов’язками. Скоро ви станете дорослими, оберете професії і будете  працювати  на процвітання своєї держави –України.





                                                            "Хліб усьому голова"                                                                                             

Програмовий зміст: систематизувати і закріпити знання  дітей про вирощування та використання хліба, активізувати словник дітей прислів’ями.  Формувати уявлення про послідовну появу хліба на шляху: земля, зерно, колосок, мука, тісто, хліб. Виховувати патріотичні почуття до рідної землі, бережливе ставлення до хліба, прищеплювати любов та повагу до професі ї хлібороба.
Словникова робота: борошно, хлібороби, каравай, косар.
Попередня робота: екскурсія до хлібного магазину, розгляд альбому «Хліб – усьому голова», конкурс малюнків разом із батьками «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».
Обладнання: дидактична гра «Що було спочатку», виставка малюнків, магнітофон, рухлива гра «Весела гра», декорації до гри – драматизації «Колосок».
Хід заняття:
Вихователь:Добрий день, любі діти, шановні дорослі.
Сідайте по зручніше
Починаймо працювати.
Ми дізнаємось сьогодні
Як пахучий хліб з’явився
І потрапив к нам на стіл.
Гарний, запашний і рідний,
Всім він любий на землі.
-         Діти, чим пахне у нас в залі?
-         А я скажу так: пахне життям.
-         Чому я так сказала?
-         Тому що хліб – це життя. Ми їмо хліб кожен день. Без нього не обходиться ні сніданок, ні обід, ні вечеря, ні святковий стіл. Хліб завжди берегли, на його честь складали пісні і вірші.
Народ казав про хліб, як про живу істоту: хліб – батюшка, хліб – усьому голова.
Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб –
Духмяно пахне хліб!

М. Рильський
Хліб
-Не кидайсь хлібом, він святий!-
В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
-  Не грайся хлібом, то ж бо гріх! –
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
Вихователь: Немало складено приказок і прислів’їв про хліб. Ось послухайте: (діти за схемами читають прислів’я).
Піт на спині – хліб на столі.
Хліб усьому голова.
Нема обіду без хліба.
Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.
Хліб – батько, вода – мати.
Не всі землю орють, а всі хліб їдять.
Вихователь: Багато людей працюють для того, щоб ми з вами їли смачний хліб. А як називаються люди, які вирощують хліб?
-         Хлібороби.
Так. Це дуже важка праця. І тому ми з повагою повинні ставитися до праці тих людей, які вирощують хліб.
Ось він – хлібчик духовий –
З хрустом кірочки смачний.
Ось він – теплий, мов налитий
Щедрим сонцем золотим.
І на стіл сьогодні
Завітав, з’явився він.
Вихователь проводить з дітьми гру «Хто краще і більше».
(треба дібрати слова, які характеризують смакові якості хліба: смачний, мякий, ароматний, духмяний, пахучий).
А зараз подивимось на малюнки, які ви намалювали разом зі своїми батьками. (Розгляд малюнків).
Імен багато має хліб: рогалик, торт, батон, пиріг, і паска, й паляниця
-         Чому всі ці вироби називають хлібом?
Дидактична гра «Де починається хліб».
-         Де починається хліб? У тісті.
-         Де починається тісто? У борошні.
-         Де починається борошно? У зерні.
-         Де починається зерно? У землі.
-         Де починається земля? У працьовитих руках.
Вихователь проводить гру «Що було спочатку».
Вихователь: - Хліб на столі – велика радість людям! Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки – землі, всю наснагу й невтомність людської праці.
Щоб їсти хліб кожен день треба гарно працювати. В нашій групі лінивих дітей немає. Всі ми любимо працювати. Навіть приказки про лінь і працю знають.
-         Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.
-         Бджола мала, а й та працює.
-         А  ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Я хочу, щоб ці слова почули мої знайомі мишенятка Круть та Верть. Зараз ми їх побачимо і почуємо.
На зеленому горбочку у вишневому садочку
Стоїть хатка і живуть в ній мишенятка.
З ними Півник – трудівник, що вставати рано звик.
-         Ку-ку-рі-ку! Всі вставайте! До роботи приступайте!
-         Бо хто рано устає, тому завжди Бог дає!
Круть: І чого оце кричати? Може я ще хочу спати?
Верть: Все робота да робота, а мені поспать охота.
-         Ой, які ліниві мишенята. Пішли в хату досипати і не почули як зранку йшов поряд з їхньою хатою косар з косою пшеничку косити.
Танок колосків та косарів.
 Круть: Це мій м’яч!
Верть: Ні! Мій! Віддай!
Круть: Сам віддай.
Вихователь: Годі, годі вже сваритись.
Треба , друзі, помиритись.
Станьте швидко вдвох сюди
Бачу близько до біди.
-         Діти! Допоможіть мишенятам помиритись.
Діти співають мирилочку.
Півник: Підмету ще двір як слід,, а тоді зварю обід.
Я знайшов колосок! Це, мабуть, його косарі загубили. Треба його змолотити, та з борошна пиріжків напекти. Хто піде зі мною?
Круть, Верть разом: Ой, не я! Тільки не я! Це робота не моя!
Вихователь: Півник махнув крилом і пішов до хатки. Образився на мишенят. Дітки, давайте допоможемо півник та наліпимо пирогів.
Ча – ча – ча – хочуть діти калача.
Чі – чі – чі – пече пічка калачі.
Чу – чу – чу – буде всім по калачу.
Че – че – че – обережно припече.
А поки готуються в печі солодкі пиріжки пограємо у веселу гру.
Круть, Верть, тепер ви зрозуміли, що тівнику допомагати? Тож ставайте швидко в коло заспіваємо пісню.
Пісня «Осінь – радісна пора».
Вихователь: В народі кажуть: хліб, сіль вода – богатирська їда.
Пам’ятаймо завжди, що хліб – святий. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі.
Півник: Гості мої дорогенькі!
Добра вам бажаю.
І за добрим звичаєм хлібом пригощаю.                                                                                                                        



"Методи патриотичного виховання дошкільнят"

Для повноцінного патріотичного виховання в ДНЗ використовую різноманітні методи і форми роботи з урахуванням вікового світосприйняття дітей:
- екскурсії і цільові прогулянки. Це можуть бути:
-   розповідь вихователя;
-   спостереження за змінами в зовнішності рідного населеного пункту, за працею людей в дитячому саду і в селі;
-   бесіди про рідному місті, країні, її історії;
-   показ ілюстрацій, фільмів, слайдів;
-   прослуховування аудіозаписів. Наприклад, Гімну країни, пташиних голосів українського лісу тощо;
-   використання фольклорних творів (прислів'їв, приказок, казок, розучування пісень, ігор);
-   ознайомлення з продуктами народної творчості (розпис, вишивка тощо);
-   знайомство з творчістю видатних поетів, художників, композиторів тощо;
-   організація тематичних виставок;
-   участь у загальношкільних святах;

-   участь дітей в посильном суспільно-корисній праці.

Досвід кращих дошкільних освітніх установ свідчить, що ефективно процес морально-патріотичного формування відбувається при комплексному використанні засобів патріотичного виховання дошкільнят: народного мистецтва, фольклору, дитячої літератури, музики, ігри і т. д.

Ігри з патріотичного виховання дошкільників


Одним з найважливіших засобів впливу на дитину-дошкільника при формуванні морально-патріотичних почуттів є гра. Поряд з народними фольклорними іграми, які сприяють розвитку фізичних, психічних, інтелектуальних можливостей дітей у дошкільних установах значне місце займають навчально-розвиваючі ігри.


Дидактична гра «Продовж прислів'я» 
Хід гри:

вихователь каже початок прислів'я, діти - її продовження.
Педагогам і батькам необхідно пам'ятати, що отримані в дитинстві враження і почуття нерідко залишаються визначальними на все життя.
Крім того в дитячих садах закладаються основи правового і трудового виховання дітей .

                                                       Розвага для дітей (Фізичний розвиток)

Мета. Закріплювати знання дітей про гори; вдосконалювати навички лазіння по похилій дошці з переходом на гімнастичну стінку, вчитись лазити по щаблям гімнастичної стінки приставним кроком. Закріплювати вміння стрибати з ноги на ногу з просуванням вперед (на 5-6м.); вдосконалювати ходьбу по гімнастичній лаві з переступанням через кубики. Тренувати в стрибках в довжину з місця. Розвивати силу, спритність, вміння утримувати рівновагу. Формувати інтерес до занять фізкультурою. Виховувати любов до рідної землі, повагу до традицій свого народу.
Обладнання: похила дошка, гімнастична лава, гімнастична стінка, канат, чотири обручі, чотири кубики.
Хід заняття:
Вступна частина
- Діти, сьогодні ми здійснимо уявну подорож. Тільки ось про що хочу попередити: ходити по горах непросто. Треба мати навички, щоб долати круті схили і спускатися в низини. Тому спершу ми з вами попрактикуємося у різновидах ходьби.
(Діти виконують різні види ходьби: звичайну, ходьбу боком приставним кроком, ходьбу навпочіпки, ходьбу на зовнішніх і внутрішніх сторонах стіп. Переходять на легкий біг з поступовим уповільненням темпу.
-                     У горах дуже чисте, свіже повітря. Вдихнемо його на повні груди!
(Діти виконують вправи на регуляцію дихання. Схрестивши руки перед собою, підняти їх угору, зробити глибокий вдих, опустити руки, видих (4 рази).
-                     А тепер, щоб бути готовими до сходження на гору, треба зробити фізкультурну розминку.
Комплекс загальнорозвиваючих вправ
(Виконується під веселу українську мелодію).
1.                 Піднімання рук до плечей та вгору.
В.п. – ноги нарізно, руки опущені, пальці стиснуті в кулаки.
1 – підняти кулачки до плечей;
2 – підняти руки вгору;
3 – опустити до плечей;
4 – руки вниз. Повторити 6 разів.
2. Нахили тулуба вперед з рухами рук.
В.п. – ноги на ширині ступні, руки зігнуті перед грудьми, пальці легенько торкаються грудної клітки.
1 – нахилити тулуб, намагаючись торкнутися кулаками підлоги;
2 – повернутися у в.п. Повторити 6 разів.
3. Випрямлення по черзі рук.
В.п. – ноги нарізно, руки зігнуті перед грудьми, пальці стиснуті в кулак. Почергово різко випрямляти руки і знову згинати їх біля грудей. По 6 рухів кожною рукою.

4. Нахили в сторони.
В.п. – ноги нарізно, руки в боки.
1 – нахилитися вправо;
2 – випрямитися. Те саме вліво. Повторити по 4 рази в кожний бік.
5. Піднімання тулуба вгору.
В.п. – лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, руки уздовж тулуба.
1 – підняти сідниці, вигнути тулуб;
2 – повернутися у в.п. повторити 6 разів.
6. Колові рухи ногами («Велосипед»).
В.п. – лежачи на спині, ноги зігнуті, руки уздовж тулуба.
1 – 4 – поперемінні колові рухи ногами. Протягом 8 – 10с.
7. Змах ногою назад.
В.п. – лежачи на животі, голова ледь піднята, руками спиратися на підлогу перед собою.
1 – змах правою рукою назад;
2 – змах лівою ногою. Повторити по 3 рази кожною ногою.
8. Відведення ноги в бік.
В.п. – присівши, руками спиратися на підлогу.
1 – відвести праву ногу в бік;
2 – повернутися у в.п.;
3 -4 – те саме лівою ногою. Повторити по 3 рази кожною ногою.
9. Біг на місці. Притуливши руки до грудей, виконати легкий біг на місці протягом 10 с.
10. Стрибки на обох ногах.
(Виконання вправ на відновлення дихання).
-                     Ось ми і потренувалися. Можна рушати в подорож. Пам’ятаєте, що дорога в горах нелегка? Отож, готуйтеся долати перешкоди.
-                     Смуга перешкод: гімнастична лава, по якій треба пройти, переступаючи через кубики; похила дошка, по якій на колінах з упором на руки потрібно піднятися на гімнастичну стінку; піднятися по гімнастичній стінці на кілька щаблів, перейти на наступну секцію, спуститися, пройти по канату, утримуючи рівновагу; чотири обручі, в які треба прострибати з ноги на ногу.
Коли діти долають смугу перешкод, вихователь фантазує, що ніби вони проходять по поваленному стовбуру дерева, переступають через гілочки, пробираються по крутому схилу, лізуть на скелю, опускаються на полонину, йдуть по маленькому місточку через гірську річку, перестрибують з горбочка на горбочок…
Рухи виконуються потоковим способом 3 – 4 рази.
Рухлива гра «Діти і вовк». (вихователь за допомогою лічилки обирає «вовка». Він робить вигляд, що ховається. Під мелодію «Коломийки» вихователь співає, а діти підспівують.
Ой заграли коломийки,
Що нам не всидіти.
Вийшли, вийшли танцювати
Дорослі та діти.
А вовк сірий, а вовк сірий
Скоса поглядає.
Утікаймо всі від нього,
Хай наздоганяє!
На останні слова вовк вибігає із засідки, всі розбігаються. Кого вовк ухопив, той стає на його місце. Гра продовжується декілька разів.
Заняття закінчується мелодією «Край, мій рідний край».




Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)