Тарас Григорович Шевченко
(1814 — 1861)

В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмерущою  любов’ю та славою. Таким самородком в українців є Тарас Григорович Шевченко, чия безмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу. Тарас Шевченко для України – не просто народний поет, якого доля обдарувала багатьма талантами. Національний пророк, апостол правди, заступник правди, заступник знедолених, провидець – так називають його українці. Святе ім’я Тараса не вмре повік, йому, як сонцю, вічно пламеніти. Не забули українці свого Великого Кобзаря. Його сім’я входить у наше життя з дитинства, з маминих пісень, з наших перших книжок, а з роками Шевченкове слово стає все ближчим, все дорожчим. «Кобзар» уже давно став настільною книгою, оберегом кожної оселі.   

 Не маючи родини, власних дітей, Тарас Шевченко піклувався про малечу: видав «Буквар», завжди пригощав цукерками та пряниками, прагнув бачити їх щасливими та вільними. «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», – писав зворушливо Т. Шевченко. Один із найвизначніших уроків Шевченка – урок любові, співчуття, милосердя, яке не принижує, а закликає берегти жінку – матір і дитину:                  

                                              …І на оновленій землі  В

                                            Врага не буде супостата,                                                            

                                            А буде син, і буде мати, 

                                            І будуть люди на землі!       

        Своєю творчістю Т. Шевченко засвідчив воскресіння нашої нації. Українці відчули, що мають духовну силу, з якою можна і варто йти в майбутнє. У своїх поглядах Шевченко йде за народною мораллю, в основі якої любов до ближнього, пошана до батька, матері, до рідного слова. Силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України поет пробивав стіну людської байдужості, обмеженості. Невмираючий дух поета, як раніше, так і тепер, 200 років поспіль, витає над Україною, а вище слово сіє на народній ниві зерна добра, любові, справедливості. Завданням вихователів кожної вікової групи дітей є виховання почуття пошани до життя і творчості Тараса Григоровича Шевченка; співчуття до знедолених; виховання почуття власної гідності, віри в рідний народ, шанобливого ставлення до родини, домівки. Молоде покоління повинно усвідомити важливість творчої спадщини Шевченка:

 Тож знай, нащадку, що прийшов на зміну, - 

Тобі ясніш світитеме зоря, 

Коли і ти полюбиш Україну, 

Пройнявшись віщим словом Кобзаря.

 9.03.2016.р у дитячому садочку відбулося знайомство дітей з творчістю Тараса Шевченка. Розповідь про письменника, його дитинство.
Заняття на тему: Т.Г. Шевченко – співець краси рідного краю.